Слідству буде важко довести вину заступника Міністра оборони Павловського, — журналіст-розслідувач

Заступника Міністра оборони Ігоря Павловського звинувачують у зловживаннях на суму 149 мільйонів гривень. Говоримо про ситуацію з Юрієм Бірюковим та Олексою Шалайським

Ведучi

Анастасія Багаліка,

Любомир Ференс

Гостi

Олекса Шалайський

Слідству буде важко довести вину заступника Міністра оборони Павловського, — журналіст-розслідувач
https://static.hromadske.radio/2017/10/hr_hh_2017-10-12_shalajskij_birjukov.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/10/hr_hh_2017-10-12_shalajskij_birjukov.mp3
Слідству буде важко довести вину заступника Міністра оборони Павловського, — журналіст-розслідувач
0:00
/
0:00

12 жовтня Солом’янський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для заступника Міністра оборони Ігоря Павловського, якого звинувачують у зловживаннях на суму 149 мільйонів гривень на закупках пального для армії. На зв’язку з Громадським радіо Юрій Бірюков, радник Президента, помічник Міністра оборони.

Любомир Ференс: Ви написали у себе на сторінці у Facebook, що недолюблюєте Ігоря Павловського, однак дуже важко повірити у те, що він міг бути організатором цієї схеми.

Юрій Бірюков: Совершенно верно. Нет пока что никаких доказательств в чем заключалась схема. Есть пока что очень громкие заявления, при этом заявления сразу сходу глупые. А так да, я не верю.

Любомир Ференс: Коли відбувався тендер, там були присутні кілька компаній: «Трейд Коммодіті» , “WOG” і “OKKO”. «Трейд Коммодіті» подала найнижчу заявку. Прокоментуйте, будь ласка, компанія зі статутним капіталом у 7 400 гривень, яка зареєстрована у Дніпропетровській області, нікому невідома, виграє такий тендер. 

Юрій Бірюков: Смотрим Закон Украины «Про публічні закупівлі», и пытаемся там найти формулировку, что означает «никому не известная», или где-то у нас в законе прописано, что мы должны отклонить заявку на торгах, потому что там маленький уставной фонд? Простите, но мы руководствуемся исключительно законом. Если комитет конкурсных торгов начнет: маленький уставной фонд-большой, то в итоге будет обращение в Антимонопольный комитет Украины, и Антимонопольный комитет его удовлетворит, потому что в законе не прописан какой минимальный уставной фонд должен быть, должна быть компания известная, или не должна. 

Анастасія Багаліка: У діях Міністерства оборони в цій справі ви вбачаєте корупційну складову?

Юрій Бірюков: В моем личном восприятии, коррупция – это когда, например, Министерство обороны вступает в сговор с какими-то коммерсантами и деньги воруются. Могу себе представить такую схему, но в данном случаи есть договор между Министерством обороны и какой-то торговой компанией. По этому договору идет перечисление денег, по этому же договору, в соответствии с коллективным решением, множество Департаментов принимает решение об повышении цены, и на тот же расчетный счет отправляются деньги. Министерство платило деньги по факту поставленного топлива.

Любомир Ференс: Найголовнішим питанням буде те, на скільки відсотків підвищили ціну при підписанні договору?

Юрій Бірюков: Да. Наверняка будет вопрос: имели ли право? А есть ли экспортное заключение Торгово-промышленной палаты Украины о том, что действительно повысились цени? Поймите, Министерство обороны просто так, на ровном месте повысить стоимость не может. Минобороны заключает договора, там четко прописано в каких случаях можно рассматривать вопрос повышения цены. Например, про случаи, если Торгово-промышленная палата Украины предоставит экспертное заключение о том, что действительно цены выросли. 

Любомир Ференс: З нами на зв’язку Олекса Шалайський, головний редактор журналістських розслідувань «Наші гроші», журналіст-розслідувач. Прокоментуйте, будь ласка, Міністерство могло піти далі, і запитати, звідки було поставлене пальне, тому що об’єми є дуже великими?

Олекса Шалайський: З постачанням взагалі немає проблем, тому що коли подається фірма, навіть маленька «прокладка», як їх називають. Вона показує звідки братиме пальне, тобто може написати, що так, ми не виробляємо скільки пального, от ми купуємо в Білорусі, у нас є контракт, чи в Україні є контракт. Це не проблема з постачанням. Тобто на тендерах фірми підтверджують звідки вони беруть такий обсяг пального. У даному випадку це взагалі не проблема. Інша річ, що я особисто не переконаний, чи можливо взагалі теоретично довести, що заступник Міністра оборони і всі причетні з його командою отримали зиск від цього. Вони можуть говорити про те, що вони не подумали, що треба опустити, забулися. І це може бути кваліфіковано як якась там халтура, злочинна недбалість чи щось таке, що мало до адміністративної, а не кримінальної відповідальності падає. Хіба що НАБУ має якісь переговори, перерахунки грошей на конкретні рахунки, щось таке. У будь-якому випадку, це виглядає, що втрати для бюджету були точно, однак я не впевнений, що цим можна довести до в’язниці якогось реального посадовця.

Любомир Ференс: А як щодо директора Департаменту держзакупівель і матеріального забезпечення Міноборони Володимира Гулєвича, який, фактично, мав підписувати договори?

Олекса Шалайський: Коли він підписував договори – ціна справді зростала. Можливо він підписав трохи зависоку. Наприклад, ціна на ринку виросла на 10%, а він підписав, що треба підняти на 17%. Тоді в нього буде проблема. Однак, як правило це виглядає таким чином, що фірма, яка хоче підняти ціну приносить якусь довідку, де написано, що ціну треба було підняти на 17%. І він тоді каже: я ґрунтувався на експертну оцінку. Експерт тоді каже: ой, вибачте, я помилився. Такі історії справді складно довести до пуття. З іншого боку, я вважаю, дуже добре, що ця історія виникла. Можливо, після «Укрзалізниці» і Міноборони ця традиційна схема крадіжки грошей з держбюджету нарешті щезне. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.