Сьогодні тероризм використовує інструменти демократії, — Саакян

Гість ефіру — голова громадської організації «Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян.

Андрій Куликов: Знову у політичному дискурсі виникли питання про те, що Франція і Німеччина можуть зажадати зняття блокади з окупованих територій на Донбасі. Також виникло питання про можливе проведення виборів на окупованих територіях ще до тогою, як Україна відновить контроль над кордоном.

Олег Саакян: На сьогоднішній день це питання актуалізують з усіх боків — з західного та зі східного. Мінський процес знаходиться в тупику. Ситуація не змінюється останні півроку. Домовленості зриваються. Наприклад, чергові домовленості щодо припинення вогню.

Я промоніторив, де зустрічається інформація стосовно щодо можливих вимог до України. В українському просторі це видання «Остров». Посилаються на пана Чеснакова, російського політичного та інтелектуального діяча, який дуже тісно пов’язаний з Кремлем. Він виступає першоджерелом. Я б не дуже довіряв цьому джерелу.

Це питання ставлять знову через те, що сьогодні незрозуміло, що робити далі. Офіційна Україна свого варіанту не пропонує. У громадського сектору є пропозиції, але це дуже болюча тема. В світоглядному просторі це також лінія фронту, тому пропозиції наражаються на несприйняття, бо це поле дуже поляризоване. Тому має бути офіційна позиція.

Любомир Ференс: Можливо, її немає. Понад три роки ніхто не розуміє, яка позиція в уряду і президента.

Олег Саакян: Якщо брати блокаду, то позиція за 24 години змінилася на 180 градусів. Це говорить про те, що на сьогодні владна еліта не може формувати власний порядок денний.

Якщо ми знаходимося в чужому порядку денному, ми весь час реагуємо, а не створюємо свій порядок денний. За таких обставин дуже складно побудувати власну пропозицію, власне бачення. Політична еліта повинна навчитися створювати порядок денний, потім — власний дискурс. Після цього ми можемо говорити, що вони будуть спроможні створити позицію та комунікувати її.

Андрій Куликов: Багато людей звертають увагу на те, що доказом користі від Мінського процесу є те, що немає гарячої фази, люди гинуть не щодня.

Олег Саакян: Поки є системні загибелі людей, ми не можемо говорити про те, що «Мінськ» зупиняє війну. «Мінськ» — це інструмент забезпечення процесу. Він є процесоспрямований. Це інструмент, який допомагає спрогнозувати якісь речі, певним чином убезпечити від активної гарячої фази.

Якщо брати наші національні інтереси, то ці домовленості не відповідають контексту, їх неможливо виконати. В таких обставинах гаряча фаза може початися в будь-який день. Немає жодного запобіжника, який би міг ствердно зупинити кровопролиття. Останні дії Росії свідчать про те, що Кремль зрозумів, що невійськовим чином не вдасться отримати всю Донецьку та Луганську області, тому почав рвати соціальні зв’язки між цими територіями.

Росія взяла тренд на максимальну дезінтеграцію територій.

У Горлівці, Єнакієво, Донецьку чоловіків збирали з підприємств за рознарядкою і вивозили на польове навчання.

Якщо брати інформаційну війну, то це показуха. Якщо брати глибше, то це робиться і для того, щоб забруднити людей, вони формально були дотичні до цих структур.

Андрій Куликов: Олег Саакян кілька місяців досліджує природу терактів. Чи може бути влаштування невеликих терактів новою тенденцією, щоб підтримувати напруженість?

Олег Саакян: На сьогоднішній день тероризм змінює свої форми. Раніше він був гучною дією з вимогами. Сьогодні існують побутові, прості форми тероризму. На сьогоднішній день тероризм не має цілі змінити політику чи якісь вимоги, бо світ навчився боротися з таким тероризмом.

Любомир Ференс: Чому зараз тероризм перенісся до Європи?

Олег Саакян: На сьогоднішній день будь-яка країна не убезпечена від тероризму. Швеція — дуже спокійна країна. Створення такого інформаційного приводу — жахливий резонанс. Ввечері люди навіть не виходили на вулиці, бо боялися. Завдання тероризму на сьогоднішній день — деморалізувати, змінити контекст, щоб спричинити тиск на політиків. Якщо раніше це були прямі вимоги, то сьогодні політичні вимоги ідуть опосередковано, використовуючи інструменти демократії, тому він застосовується передусім у демократичних країнах.

Андрій Куликов: У цьому контексті як ви оцінюєте процес і вироки, які отримали учасники розформованої роти «Торнадо»?

Олег Саакян: Тут дуже складно. Ми знаходимося в дуальній ситуації — між війною і миром. Законодавчо у нас мирна ситуація, де-факто — військова. Військові злочини мають судитися за військовою логікою. За мирною їх не можна судити, це спотворює процес та викликає невизначеність у суспільства, з’являються неоднозначні оцінки.

Якби я не мав персональної інформації, я був би в ситуації неоднозначності. Оскільки мені відомо про певні факти, то я думаю, що слідство повинне розібратися.