Хоча ці резонансні справи і затягуються через деякі об’єктивні та суб’єктивні причини, проте активісти не дадуть їх зам’яти та злити, зазначив Олексій Гриценко.
Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, які зараз найголовніші антикорупційні справи- «маркери», які й будуть вказувати на те, що справді відбуваються якісні зміни?
Олексій Гриценко: По-перше, справа Онищенка, яка розворотила дуже багато, і не тільки самого Онищенка, але й людей, які були задіяні в цих схемах. Це також і справа Мартиненка, справа Насірова, «рюкзаків Авакова». Це теж «маркери». Дуже багато справ, які стосуються ключових осіб. Я певен, що в НАБУ є інформація майже по більшості, щоденно надходить велика кількість листів, звернень, заяв та просто інформації. Я сподіваюсь, ми побачимо не менш гучні прізвища цієї осені.
Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, НАБУ справді працює?
Олексій Гриценко: Я вважаю, працює. І це єдиний орган, з яким ніколи не вдавалося домовитися. Ви не знайдете адвокатів, бізнесменів і так далі, кому вдалося домовитися про щось в НАБУ. І їм нелегко: навколо СБУ, прокуратура, антикорупційна прокуратура, майже непрацюючі суди. І в цьому середовищі суспільство, в яке вливається багато інформації через контрольовані канали і замовні матеріали. Але на фоні всього цього люди не опускають руки і працюють. І дають періодично результат, а ми це бачимо.
Тетяна Трощинська: Просто це не той результат, якого, напевно, очікує суспільство?
Олексій Гриценко: Суспільство хоче «посадку». Деякі судові процеси йдуть, але вони всі затягуються. І є об’єктивні фактори. У нас справді є районні суди, в яких нема суддів, нема правосуддя. А є суб’єктивні чинники, коли це свідомо затягується та відкладається.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.