Спроба перевороту у Туреччині могла бути зрежисована владою

Про поточну ситуацію у Туреччині розповідає присяжна перекладачка Лідія Остурк.

Сергій Стуканов: Які настрої у турецькому суспільстві?

Лідія Остурк: У суспільстві дуже неоднозначне відношення до вчорашніх подій і сьогоднішніх затримань та арештів. Можна сказати, що народ поділився не менш ніж на дві групи — прихильників правлячої партії та опозиціонерів, які вважають, що заколот зрежисований владою.

Існує версія, що, по-перше, рейтинг президента Туреччини і правлячої партії почав різко знижуватися, і по-друге, через Меджліс не могли провести закон про прийняття президентської форми правління, і це стало причиною цих подій.

Сергій Стуканов: Що показує преса?

Лідія Остурк: Офіційна преса і телебачення публікують одні і ті ж новини. Є такий ісламський проповідник Фетхулла Гюлен, ініціатор і засновник організації «Хізмет», який проживає в Америці. Преса пише, нібито за цими подіями стоїть він.

Любомир Ференс: Чи були люди, які підтримали заколотників?

Лідія Остурк: Після заклику влади виходити на вулиці вийшли її прихильники. У процентному відношенні прихильників Ердогана було більше.

Сергій Стуканов: Як люди з битками змогли зупинити танки і бронетранспортери?

Лідія Остурк: Це пояснюють тим, що цей заколот був зрежисований владою. Вчорашній заклик виходити на майдани та вулиці проти танків і гелікоптерів дуже усіх здивував.

Сергій Стуканов: Як Фетхулла Гюлен міг впливати на розвиток цих процесів.

Лідія Остурк: Підготовка цієї акції нібито відбувалася заздалегідь, і в усіх установах були прихильники Фетхулли Гюлена, які керували процесом.

Сергій Стуканов: Після спроби перевороту арештували не тільки військових, а й звільнили з посад 2745 суддів. До чого тут вони?

Лідія Остурк: Офіційного пояснення немає, але кажуть, що слід акції веде до цих структур.

Тему спроби військового перевороту, причини цих подій та їх наслідки для Туреччини та інших країн продовжуємо обговорювати із Ілією Кусом, редактором міжнародних новин 5 каналу.

Сергій Стуканов: Турецька армія друга у світі за чисельністю і якістю озброєння. Чому військовий путч не вдався?

Ілія Куса: Путч здійснила не армія, а невелика фракція всередині війська. Якби його підтримали усі верховні командири, то він би був більш ніж успішним. Але це була невелика група військових з числа військово-повітряних сил і першої армії.

Любомир Ференс: У Туреччині ще з часів Ататюрка армія періодично здійснювала подібні успішні перевороти. Це була подія із цього ж ряду чи військові мали якісь інші наміри?

Ілія Куса: Була ціла низка причин. Вже давно очікувалось, що армія втрутиться у ситуацію, бо весь період правління Ердогана в Туреччині супроводжувався дуже напруженими відносинами між генералітетом і керівною партією Ердогана і ним самим.

Військовим дуже не сподобалась політика ісламізації Туреччини, як і деякі його зовнішньополітичні маневри та переслідування армійців, усунення військових чинів від фінансових потоків і його позиція щодо ЄС.

Любомир Ференс: Яка була їх мета? Повалити Ердогана і привести когось більш поміркованого на пост президента?

Ілія Куса: За їхніми заявами, вони виступали з демократичними лозунгами. Вони назвали Ердогана зрадником батьківщини, який хоче встановити диктатуру.

Скоріш за все, у разі успіху ситуація розвивалася б так само, як і при попередніх військових переворотах — вони б призначили лояльний їм військовий уряд, який би згорнув усі програми Ердогана, а потім передали б владу цивільному уряду.

Сергій Стуканов: Чому нікого із вищого керівництва не взяли у полон? Чому путч провалився?

Ілія Куса: Путчисти зробили усі банальні помилки — не заблокували вище керівництво країни. Ердоган мав зникнути з інформаційного поля, а як тільки його літак приземлився у Стамбулі, стало зрозуміло, що він контролює ситуацію.

Любомир Ференс: Чи можливо, що Ердоган знав про підготовку перевороту і хотів його використати для впровадження змін?

Ілія Куса: Можливо, він знав, що готується переворот, але не знав, коли, і не надав цьому належного значення. Можливо, він знав точно і використав це для своєї вигоди. Зараз він як народний захисник отримає карт-бланш і зможе просувати будь-які рішення, у тому числі ті, які мають зробити Туреччину президентською республікою. Він міг про це і не знати, бо путч був серед бійців середньої ланки.

Сергій Стуканов: Влада звинуватила у перевороті Фетхуллу Гюлена, який вже кілька років живе у добровільному вигнанні у США. Наскільки впливовим він є у різних ланках турецького суспільства?

Ілія Куса: Ці судді і прокурори, яких звільнили, за офіційним поясненням, причетні до паралельних структур влади — це натяк на Фетхуллу Гюлена. Це початок очікуваної кампанії із зачистки в Туреччині. Зараз Ердоган використовує військовий переворот, щоб покінчити з усіма опозиціонерами у країні.

Зараз він буде арештовувати і підозрювати усіх. Зважаючи на те, як Ердоган контролює правоохоронні структури, вони це дуже швидко доведуть.

Сергій Стуканов: Є думка, що те, що люди вийшли на вулиці, буде наукою для Ердогана і не дасть йому узурпувати владу.

Ілія Куса: Узурпація можлива, особливо зараз. Він у психології людей герой, який захистив демократію, став один проти військових заколотників і врятував країну, хоча заколотники висували ті самі демократичні лозунги.

І тепер, користуючись народною підтримкою, він може просувати будь-які закони. Зараз він почав кампанію із придушення будь-яких опозиційних рухів, тож всюди будуть його прихильники.

У Джорджа Оруелла у «Колгоспі тварин» є Сноубол, якого звинувачували в усіх гріхах, які він навіть не скоював. Таку саму роль Фетхулла Гюлен грає для Ердогана.

Гюлен із 1991 року мешкає у Пенсильванії і давним-давно втратив будь-який вплив у Туреччині.

Любомир Ференс: Незадовго до цих подій відбулось примирення з Росією. Ви згадали, що серед путчистів були представники військово-повітряних сил. Якраз було збито російський літак, і мер Анкари Мелих Гекчек сказав, що це зробили путчисти для того, щоб ізолювати Туреччину.

Ілія Куса: Є версія, що через те, що Ердоган почав нормалізацію відносин із Росією, почався переворот, бо це не подобалося армії, яка зав’язана на НАТО і стосунках із США. Я не думаю, що це стало причиною, бо було тільки дві заяви про бажання нормалізувати відносини.

Сергій Стуканов: ЄС відштовхнув Туреччину. Чи могло це бути причиною того, що Ердоган радикалізував суспільство?

Ілія Куса: Як одна з причин — так. Через відмову ЄС він вирішив зробити поворот на Схід. Але зараз він будує нову Османську імперію, і вони не дуже корелюють із тим, чого хоче ЄС, тому і провалилися переговори щодо безвізового режиму.

Вимогою ЄС були внесення змін до антитерористичного законодавства, яке є основою для кампанії Ердогана проти курдів. Він відмовився, сказавши, що національна безпека країни набагато важливіша. Тому переговори провалилися.

Любомир Ференс: Як вся ця ситуація позначиться на Україні?

Ілія Куса: Україна під час перевороту підтримала легітимну владу. Одним із перших коментарів був коментар у Фейсбуці Антона Геращенка, який ніби був радий і сказав, що це реакція на те, що Ердоган вибачився перед Путіним. Звісно, це неправда і суперечить позиції МЗС.

МЗС оперативно зреагувало, підтримало турецького президента, але особливих проривів у турецько-українських відносинах я не очікую.