facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Стартувала освітня програма "Адвокат майбутнього"

Чому і як будуть вчити адвокатів, і чого зараз бракує представникам адвокатської спільноти в розмові з директором Координаційного центра з надання безоплатної правової допомоги Андрієм Вишневським.

Стартувала освітня програма "Адвокат майбутнього"
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Лариса Денисенко: Я вітаю в студії нашого першого гостя. Це Андрій Вишневський – адвокат, директор Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги. Пане Андрію, сьогодні ви у співпраці з колегами запустили дуже цікаву програму – “Адвокат майбутнього”. Отже хто такий адвокат майбутнього і чим він відрізняється від адвоката теперішнього?

Андрій Вишневський: Власне, ця програма з’явилася тільки тому, що в ній є потреба. Є суспільний запит, навіть не стільки запит професійної спільноти. Сьогодні вимоги суспільства до адвоката, до юриста і до професії змінилася. Сьогодні юристо недостатньо бути просто надавачем юридичних послуг. Наразі суспільство вимагає від нього бути здатним сформулювати свою думку стосовно ключових реформ, які відбуваються в правовій сфері. Насамперед, в сфері реформи правосуддя. Також суспільство вимагає, щоби адвокат сповідував найвищі етичні стандарти, оскільки сьогодні з цим є проблема.

І коли ми говоримо про подолання корупції в судовій системі в тому числі, то від позиції адвоката, від того, які саме цінності він або вона буде сповідувати, дуже багато залежить. І, оскільки адвокатура сьогодні формується як професійна самоврядна спільнота, це вимагає, щоби адвокати мали лідерські навички і були здатні організувати власне функціонування адвокатури як професійного цеху. Власне, на ці завдання, на їх реалізацію і буде спрямована програма професійного розвитку “Адвокат майбутнього”.

Євген Павлюковський: Як цьому всьому ви збираєтесь навчати адвокатів?

Андрій Вишневський: Програма буде дуже гнучка і чутлива до потреб. Все почалося з того, що ми запросили незалежних експертів з канадської асоціації юристів, щоб вони провели оцінку потреб. І на основі цієї оцінки було сформовано чотири напрями, відповідно до яких буде розроблятися чотири навчальні модулі. Перше — як працювати з клієнтом, друге — як адвокатові взаємодіяти з колегами-процесуальними опонентами в суді, третє — як комунікувати в юридичному співтоваристві і четверте — яким чином адвокат має будувати свої зв’язки з громадськістю і медіа.

Під всі ці модулі будемо шукати тренерів, і це будуть тренери з бізнес-середовища, перш за все. А для того, щоб тренінги були адаптовані до потреб юридичної спільноти, буде ще група таких коучів-менторів з числа досвідчених адвокатів, які одночасно є практикуючими, які займаються наукою і мають беззаперечний авторитет і стоять в стороні від тих, м’яко скажу, перепетій, які сьогодні відбуваються в українському адвокатському середовищі.

Лариса Денисенко: Це спільний проект Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги та Асоціації правників України, вірно?

Андрій Вишневський: Майже так. Ми, власне, ініціювали це і відійшли в сторону. Тобто цей проект насправді не має безпосереднього відношення до роботи системи безоплатної правової допомоги. Персонально я в ньому беру участь як член Асоціації правників України, тому вірніше буде сказати, що це спільний проект двох українських громадських організацій: Асоціації правників і Всеукраїнського об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу. Вони підтримуються канадським Бюро міжнародної освіти і урядом Канади.

Євген Павлюковський: А наскільки, на вашу думку, та правова допомога, яка сьогодні безоплатно надається в Україні, є якісною і що в ній треба покращити?

Андрій Вишневський: Вона є настільки якісною, наскільки це може дозволити професійний рівень взагалі адвокатів, які є в Україні. Оскільки ми як система безоплатної правової допомоги працюємо з приватними адвокатами, а вже якість їхньої роботи, власне, і залежить від того, яким чином цей професійний цех формулює стандарти етики, яким чином він реагує на порушення членами професійного цеху цих стандартів етики.

На жаль, я не можу сказати, що ми забезпечуємо 100% якість юридичних послуг. Але ми маємо власні інструменти впливу на це. Звичайно, без втручання в адвокатську діяльність, яка є незалежною. Наш спосіб — відбирати щороку і приймати рішення про те, щоби працювати лише з тими адвокатами, робота яких є якісною і за яких ми можемо поручитися перед клієнтами.

Євген Павлюковський: А які основні порушення допускають адвокати в своїй діяльності? Якщо є такий моніторинг.

Андрій Вишневський: Перше — це, власне, робота з клієнтом. Наскільки часто адвокат бачиться з клієнтом, наскільки узгоджує правову позицію, наскільки проявляє принциповість з точки зору виконання професійних обов’язків адвоката, визначених законом, і не толерує позицію протилежної процесуальної сторони, тобто слідства.

Лариса Денисенко: Андрію, от дуже цікава тема адвокатів-публічних мовників, які виступають експертами. На ваш погляд, є яскраві постаті серед адвокатів, які виявили себе в ці 2,5-3 роки як публічні мовники і як люди, які задіяні для просування і реалізації реформ. І, власне, як ви насправді думаєте виховувати в адвокатів ці лідерські здібності? Наприклад, я бачу, що у вас у вимогах до конкурсу є задіяність у громадській організації.

Андрій Вишневський: Дійсно, однією з ключових вимог до претендентів на участь в в цій     програмі є громадська активність адвоката. І участь в громадській організації — не в будь-якій, а в професійній, і не просто членство, а участь в робочих органах організації. Це дуже важливо: заповнюючи заявку, претендент повинен вказати, за який період чого йому конкретно вдалося досягнути в результаті цієї громадської діяльності.

Я погоджуюся з вами, що справжній лідер проб’ється і знайде для себе нішу, з одного боку. А, з іншого боку, нам бракує культури і досвіду побудови інституцій — і державних, і в громадському секторі. І зокрема адвокатура як публічний інститут просто не має досвіду цієї самоврядності. Тому не ті навички, яким треба вчити. І лідерські навички, і управлінські так само.

Лариса Денисенко: Зараз, мабуть вперше, настала нагода для адвокатів України  податися на конкурс, наариклад, до Верховного суду України. Як ви до цього ставитеся? Бо стосовно суддів ми, медіа, а також громадсткі організації, можемо щось сказати: зараз поведінка суддів часто викликає обурення. Стосовно адвокатів ця інформація, на мій погляд, є більш закритою. Коли, наприклад, громадська рада доброчесності буде дивитися на кандидатів, то вони теж є темними коняками певною мірою.

Андрій Вишневський: Маючи певну можливість прямого спілкування з ідеологами судової реформи, я можу сказати, що що я вірю в те, що це буде реальний чесний конкурс. Я вірю, що люди, які задумали цю реформу і конкурсний відбір суддів Верховного суду, хотіли бі бачити там не менше третини, а можливо й більше “свіжої крові”. Людей не з числа колишніх суддів. І я думаю, що адвокати тут мають найкращі можливості.

На жаль, на сьогоднішній день, за моєю інформацією, дуже мало адвокатів подаються. І я б хотів заохотити своїх колег зареєструватися, адже скоро вже закінчується строк реєстрації. Буквально до наступного вівторка треба спробувати. Треба вірити в свої сили. Якщо ми хочемо щось змінити в цій країні, ми повинні брати на себе відповідальність.

Я спілкуюся з колегами, і знаю, що більшість з них, на жаль, не вірять в те, що конкурс буде чесним. Власне, це основні фактори, чому вони не подаються. Ну і до того ж, нікому не хочеться виходити з того середовища, до якого він звик. А це все ж таки важливий крок — піти з адвокатів до Верховного суду.

Євген Павлюковський: Я ще хотів би запитати стосовно молодих адвокатів, які щойно випускаються хз ВНЗ. А чи вони мають достатній фаховий рівень чи їх треба довчати?

Андрій Вишневський: Якщо говорити про ту програму, яку ми пропонуємо адвокатам, то вона відрізняється від усіх інших тренінгових і навчальних продуктів, які існують для юристів. В перш за все, тим, що тут не буде нічого про матеріальне і процесуальне право. Тобто не буде того, чому адвокатів вчать у юридичній школі. Це буде програма розвитку так званих soft-skills. Навичок, пов’язаних з комунікацією, з лідерством і взаємодією. Це те, без чого в жодній професії неможливо бути ефективним, а тим більше в такій професії як адвокат.

Лариса Денисенко: Можете розказати детальніше стосовно курсу взаємодії з колегами-процесуальними опонентами? Яким буде цей курс?

Андрій Вишневський: Це питання правової і професійної культури. Скажімо, якщо ми звернемось до досвіду більш розвинених демократій – британської, канадської, то там адвокат до прокурора поза межами судового засідання звертається my friend. Для нас це виглядає дико, бо процесуальні опоненти не розуміють однаково свою місію як захист прав людини і робота в інтересах справедливості й правосуддя. Це сприймається як протидіючі сторони, і це також питання рівности процесу. Це важливо з точки зору зміни культури і подолання певних стереотипів. В тому числі, тих, які є наслідками радянських часів і специфіки інституту адвокатури та інституту прокуратури, суду з його обвинувальним ухилом. Це те, з чим потрібно працювати. На цей й спрямована програма “Адвокат майбутнього”.

www.tomorrowslawyer.org — можна подаватися вже від сьогодні. Кожен адвокат, заповнивши анкету на цьому сайті, може долучитися до участі в цій програмі.

Лариса Денисенко: А чи існують якісь вікові обмеження:

Андрій Вишневський: Ні. Вимоги — мінімальний досвід адвокатської діяльності — два роки.

Євген Павлюковський: А в якій формі буде проходити навчання? Це якісь модулі чи тренінги?

Андрій Вишневський: Взагалі ми плануємо обрати 100 адвокатів, бажано, з усіх регіонів України. Важливо, щоб це були не тільки кияни. Ці 100 адвокатів поділять на чотири групи, і тренінги будуть проводитися в інтерактивній формі, в групах по 25 людей. Власне, це будуть чотири триденні модулі, які будуть реалізовуватися протягом 2017 року, починаючи з лютого. Участь у програмі буде безоплатною.

Лариса Денисенко: А коли буде завершено відбір кандидатів?

Андрій Вишневський: До кінця грудня. Він буде відбуватися шляхом аналізу цих заявок і, в окремих випадках, особистих співбесід з претендентами. Ми дуже сподіваємось, що заявок буде значно більше, ніж 100, оскільки завданням  цього пілотного проекту є не лише навчання цих ста адвокатів, а й привернення уваги юридичної спільноти до тих проблем, які ми піднімаємо. І до таких понять, як етичні цінності, просування реформ і агенти змін, тощо.

Після цього “пілоту”  ми хочемо продовжити це вже з урахуванням набутого досвіду. Ми плануємо зробити постійно діючу програму, в якій зможуть взяти участь значно більше, ніж 100 адвокатів. Ми також плануємо відкрити клуб випускників цієї програми.

Крім того, ми з партнерами плануємо до кінця року запустити в п’яти містах України п’ять ресурсно-тренінгових платформи для правників: у Києві, Одесі, Львові, Харкові та Дніпрі. Вони будуть функціонувати на постійній основі: як коворкінги, інноваційні зони. Після закінчення “пілоту”, за нашими планами, навняння продовжуватиметься на основі цих платформ.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Додана потужність імпорту електроенергії покриє 10% дефіциту — Михайло Гончар

Додана потужність імпорту електроенергії покриє 10% дефіциту — Михайло Гончар

Огірки в арахісовій пасті: які тренди соління популярні в TikTok

Огірки в арахісовій пасті: які тренди соління популярні в TikTok

Дрони рік тому і нині — те саме, що «Запорожець» і BMW — військовий

Дрони рік тому і нині — те саме, що «Запорожець» і BMW — військовий

Батько казав, що якщо він дізнається, що я лесбійка, він мене вб'є — історія пансексуалки з родини священика

Батько казав, що якщо він дізнається, що я лесбійка, він мене вб'є — історія пансексуалки з родини священика