Статус нардепа — це не костюм від Brioni і мерседес, — Ігор Когут

Наталя Соколенко: Президент Порошенко наклав вето на скандальний безвізовий закон. В ньому йшлося про запровадження електронних декларацій, але не в такий спосіб, як те пропонували європейські колеги. Що ви думаєте стосовно того, як парламент може це виправити і чи зробить це? Юрій Луценко, зокрема, багато говорив про те, що європейський спосіб декларування запроваджувати в Україні не можна через високий рівень злочинності тут.

Ігор Когут: Часто трапляється так, що в умовах революційної відкритості суспільство, до певної міри криміналізоване, може зловживати доступом до інформації. Але інформування суспільства — базовий принцип демократії.

В даному випадку маємо справою із низкою законопроектів, які стосувалися і законодавства про прокуратуру, і про конфіскацію майна, декларування доходів. Думаю, Рада повернеться до цього, бо вже склалася така суспільна опінія, що без візового режиму не бачити нам жодної успішної історії. Добре, що Президент відреагував у такий спосіб. Це позитивна новина. Верховна Рада у жорстких лещатах часу ухвалюватиме це рішення — голосуватиме вето і думаю, що таки проголосують його. Бо інакше буде якийсь нонсенс.

Питання декларування статків публічних осіб має бути предметом внутрішнього регулювання інститутів влади. Зараз маємо справу із таким цікавим й амбітним процесом — реформуванням Верховної Ради України. Одним із наріжних каменів, на якому наголошувала Європейський парламент — не тільки відкритість, а внутрішні договірні правила, так званий, кодекс парламентської етики. Цей кодекс не завжди про поведінку, а статус нардепа — це не костюм від Brioni і мерседес.

Кодекс парламентської етики — це й низка антикорупційних запобіжників, які парламент для себе встановлює. Наприклад, так звана декларація конфлікту інтересів: депутат не може голосувати, лобіювати ті законопроекти, які стосуються тієї сфери, де в нього був бізнес чи бізнес його родини. Всі декларації мають бути публічними — це мінімальний стандарт будь-якого парламенту. Депутати мають домовитися, як із цим працювати.

Наталя Соколенко: А процес домовленості йде?

Ігор Когут: Розмова почалася. Ви правильно називаєте це саме процесом. В Україні є дві тенденції: процес усвідомлення етичних стандартів. А з іншого боку — часто в Україні домовляться, напишуть на папері, назвуть це кодексом, поставлять його на полицю і забудуть. Тому, важливо, щоб процес домовляння та залучення депутатів відбувався постійно.

Василь Шандро: Цей кодекс буде аналогом вже існуючого чи все ж його укладатимуть, враховуючи українські умови?

Ігор Когут: Якщо говорити про кодекс парламентської етики, то варто сказати, про 7 принципів публічної поведінки державних службовців. Це британські правила, які стосуються і патріотизму, і поведінки, і прозорості, й відповідальності. Але кожен парламент узгоджує їх по-своєму. Мені здається, що Україна піде настільки далеко, наскільки буде розуміння цих проблем.

Василь Шандро: Чи бачите позитивні зміни у парламенті?

Ігор Когут: Щодо оцінки парламенту побутує дві думки. Є категорія людей, які вважають, що це найгірше скликання парламенту за історію українського парламентаризму. А є такі, які вважають, що ця Верховна Рада — нової якості. Я схильний вважати, що він має перспективу для якогось переходу.

Певні зрушення є, вони точкові і несистемні. Можна говорити, що Верховна Рада не дозволила погіршити показники. Однак недоліком цього парламенту є те, що він не позбавлений популізму.