Стрічка «Кіборги»: чесне і життєстверджувальне кіно

Як вдалося створити кіно без пафосу, які слова увійшли в трейлер, але так і не потрапили в прокат, та яку ідею намагався донести актор, що зіграв Серпня? Відповідає В’ячеслав Довженко

Ведучі

Лариса Денисенко

Гостi

В’ячеслав Довженко

Стрічка «Кіборги»: чесне і життєстверджувальне кіно
https://static.hromadske.radio/2017/12/hr_hh_2017-12-18_dovzenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/12/hr_hh_2017-12-18_dovzenko.mp3
Стрічка «Кіборги»: чесне і життєстверджувальне кіно
0:00
/
0:00

Стрічка «Кіборги» за два вікенди показу зібрала майже 16 млн грн. Про новий рекорд для національних фільмів у вітчизняному прокаті говоримо з актором В’ячеславом Довженком, який виконував роль Серпня у “Кіборгах”.

В’ячеслав Довженко: Зараз іде акція і ви можете долучатися до цього – з кожного проданого квитка ідуть гроші на підтримку сімей загиблих воїнів, матерів. Долучайтеся, дуже важлива ваша присутність і оцінка, дякую.

Лариса Денисенко: Я зараз почула ваш голос, це прозвучав голос Серпня, і це фантастично, тому що насправді для мене було луже важливим, оскільки я добре знаю, як працює Наталка Ворожбит, Ахтем Сеїтаблаєв, але все одно був острах стосовно того, що це буде пафосна стрічка. А пафосу вдалося уникнути. Ви самі обрали цю інтонацію, чи з вами говорила про це знімальна група?

В’ячеслав Довженко: Вся команда, яка була зі мною, кожному не притаманно в мистецтві розмовляти не своїми голосами. В нас професія залежить від «присвоения». Цей фільм створювало нове покоління, напевно вже. В принципі це наступне покоління, після того, яке створювало політичне українське кіно. В даному випадку це люди, які по-іншому мислять і думають.

Лариса Денисенко: Вашому герою притаманна внутрішня сила і відчуття своєї землі. Що б він не говорив, з ким би не сперечався, там різні у вас є діалоги… Ви там всі разом, як разом в Україні ми всі живемо з різними політичними поглядами, так само ви опиняєтесь на території аеропорту, це певною мірою місце несвободи, ви ведете пекельні бої, і є внутрішній конфлікт, і зовнішній, і міжнародний. Що для вас було головним, яку ідею донести того моменту?

Цей фільм створювався, ну, на жаль, на тлі війни, але він, в першу чергу, про мир

В’ячеслав Довженко: Не було ні в кого задачі донести проблему війни. Ахтем багато казав в інтерв’ю, і ми абсолютно з цим згодні, цей фільм створювався, ну, на жаль, на тлі війни, але він в першу чергу про мир, про людей, які мріють про мир, про світ, в якому вони хочуть жити. Мій герой каже такий текст: «Якщо ми тут, ми згодні розплачуватись за минуле, захищати теперішнє і нести відповідальність за майбутнє». В даному випадку цю фразу можна дуже легко перенести на сьогоднішній день, на вулицю, тому що зараз багато молодих людей, які кудись прагнуть виїхати за межі країни. І є дуже велика кількість свідомих українців, які чітко розуміють, що якщо вони тут – то вони згодні розплачуватись за минуле, захищати теперішнє і нести відповідальність за майбутнє. Ця стрічка є життєстверджуючою і вона абсолютно точно співпадає з останніми строками цієї фрази, тому що ми несемо відповідальність за майбутнє. Вона не для нас, а в першу чергу до наступного покоління несе меседж. Для тих людей, які будуть менш емоційно сприймати цю ситуацію, а більш аналітично.

Лариса Денисенко: Багато учасників і учасниць бойових дій говорили, що їм страшно дивитися кіно самим, і просили, і мене зокрема, піти разом подивитися. Зрештою, жоден і жодна, не сказали мені, що це неправдиве кіно. Мені здається, що це найвища оцінка роботи вашої команди. У Вас там є епізод, перед тим як вбивають вашого героя, він говорить з дитиною, дочкою, а хтось підтримував ваш цей монолог на тому краю телефонної трубки, ви імітували цей діалог? Не було дитини?

В’ячеслав Довженко: Звичайно, імітував. Це такий акторський прийом, в даному випадку це монолог. В мене в самого двоє дітей, два хлопця. Один з найголовніших моїх прототипів, це мій друг близький на позивний Богема, у якого на сьогоднішній день вже і син є, а на той час була тільки дочка. І я бачив ці всі відео, він мені показував, коли він в аеропорту спілкувався з донечкою Софійкою, і я знаю цю дитину змалечку, ми багато зустрічалися і гуляли разом. Тут батьківський біль. Звичайно, що підкладався свій особистий батьківський біль і я усвідомлював, що в даному випадку, коли ти розмовляєш зі своєю дитиною, це можуть бути останні слова. На жаль, ці слова не увійшли в саму картину зараз. Але вони увійшли в трейлер картини і увійдуть однозначно в телеверсію. Я чітко пам’ятаю, коли ми знімали цей епізод, то народилася оця фраза: «Ксенічка, я тебе люблю». Я вкладав в цю фразу дуже багато внутрішнього.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі вгорі