Відповідальність за дезінформацію та створення «Асоціації професійних журналістів» — директорка «Детектор медіа» та медіаюрист коментують законопроєкт

Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало проєкт закону, який має «забезпечити національну інформбезпеку та право на доступ до достовірної інформації»

Ведучі

Ірина Славінська

Гостi

Галина Петренко,

Роман Головенко

Відповідальність за дезінформацію та створення «Асоціації професійних журналістів» — директорка «Детектор медіа» та медіаюрист коментують законопроєкт
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/01/hr-hh-20-01-22__petrenko_golovenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/01/hr-hh-20-01-22__petrenko_golovenko.mp3
Відповідальність за дезінформацію та створення «Асоціації професійних журналістів» — директорка «Детектор медіа» та медіаюрист коментують законопроєкт
0:00
/
0:00

Поговорили з директоркою ГО «Детектор медіа» Галиною Петренко та медіаюристом Романом Головенком про законопроєкт про дезінформацію.

Ірина Славінська: За що конкретно настає відповідальність за поширення дезінформації згідно з цим проєктом?

Галина Петренко: Відповідальність настає за неправдиву інформацію, яка стосується дуже важливих питань функціонування держави — національної безпеки, здоров’я громадян, стану довкілля і ще декількох важливих питань. Здавалося б, мета цього законопроекту прекрасна і корисна — побороти інформаційну війну, яка ведеться з боку Росії.
Небезпек від цього законопроєкту точно більше, ніж переваг, які ми можемо отримати. Головна небезпека полягає в формулюванні, що таке неправдива інформація в важливих питаннях. Ці питання точно будуть торкатися завжди діяльності органів влади, армії. Якщо журналіст зробить розслідування про корупцію в армії, то міністерство оборони, якому не сподобається таке розслідування, зможе сказати що це фейк і неправдива інформація. Вони підуть до суду і в мене великий сумнів, хто зі сторін виграє такий суд.

Ірина Славінська: Хто може нести відповідальність за те, що визначено як дезінформація? Це окремі журналісти чи редакція?

Галина Петренко: Ми зрозуміли так, що будь-хто. Є окремі пункти відповідальності для тих, хто робить бото-ферми, тих, хто фінансує цих ботів і для супер злісних порушників, які роблять це групою. Це також стосується будь якого користувача соціальних мереж, тому що в законопроекті прописане поняття «поширювач інформації».

Ірина Славінська: «Поширювач масової інформації» – це блогери? Чи це будь-який користувач фейсбук чи твіттер?

Галина Петренко: Я раджу трактувати це як «будь-який користувач». Ми говорили з юристами, де проходить межа, нема вже того критерію, що після певної кількості підписників ти стаєш впливовим, а до неї — ні. Це дуже суб’єктивна оцінка того, хто муситиме оцінювати впливовість.

Ірина Славінська: Тобто, якщо людина в себе на фейсбуці робить публікацію про те, що вакцина, наприклад перетворює тебе на рептилоїда, то за поширення такої дезінформації можна нести відповідальність?

Галина Петренко: Теоретично так. Скоріше за все це буде якийсь репост, тому найбільшу відповідальність нестиме первинне джерело, з якого все це з’явилось. Від людини максимум попросять прибрати цей репост.

Ірина Славінська: З’являється розрізнення між «професійним журналістом» і «журналістом». Хто згідно з законопроєктом може бути професійним журналістом?

Галина Петренко: Професійним журналістом може вважатися той, хто працює мінімум 3 роки в зареєстрованому медіа і який дотримується певних стандартів, які запропонує асоціація, яка його туди прийняла.

Найсмішніше те, що ідея про «професійних журналістів» і «журналістів» була запропонована якраз громадським середовищем. Це той випадок, коли хороші ідеї від громадськості потрапили не на той ґрунт. Також буде створена «Асоціація професійних журналістів», яка буде визначати, хто журналіст, а хто ні.

Ірина Славінська: Чи достатньо наявних в українському законодавстві інструментів для того, щоб протидіяти дезінформації?

Роман Головенко: Не можна сказати, що їх повністю достатньо. Є певні норми в кодексі про адміністративні правопорушення за розповсюдження неправдивих пліток, що можуть викликати паніку серед населення. Є певні інструменти Національної ради телебачення і радіомовлення, якщо телеканали поширюють неперевірену інформацію.

Ірина Славінська: Якщо говорити про текст законопроєкту, то що суттєво може змінити, наприклад, поява такого поняття, як «поширювач масової інформації»?

Роман Головенко: Вводиться новий термін, можна дискутувати, наскільки це доцільно. Я сумніваюся у ефективності саме такого механізму і говорив про це розробникам на початку.