Сучасна класична музика в Україні повертає втрачену популярність

Директорка фестивалю «Музика молодих» Олена Сєрова і композитори Адріан Мокану (Україна), а також Августин Кастилья-Авіла (Іспанія-Австрія) розповідають про сучасну класичну музику у Європі і Україні. Перекладає Анна Вовк.

Анастасія Багаліка: Поговоримо про фестиваль сучасної класичної музики «Музика молодих».

Олена Сєрова: Фестиваль присвячений музиці наймолодшого покоління українських композиторів, які працюють у жанрі сучасної академічної музики. Фестиваль існує з 1992 року, як частину київського фестивалю «Прем’єри сезону» започаткував його Ігор Щербаков.

Василина Думан: Коли за період існування фестивалю інтерес до нього зростав і спадав? Коли умови для творчості молодих композиторів були більш сприятливими?

Олена Сєрова: Дуже великий попит на нову музику був на початку 90-х, коли в Україну почала поступати нова музика із Західної Європи та інших країн. Наступний бум відбувся на початку 10-х років ХХІ століття. Тоді почали приїжджати закордонні колективи, форум «Музика молодих» почав працювати в рамках Бієналле.

Анастасія Багаліка: Адріане, ви представник наймолодшого покоління в сучасній класичній музиці. Розкажіть про ваш виступ на фестивалі.

Адріан Мокану: Струнний квартет «Гольфстрім» презентував музику українських композиторів, у тому числі прозвучав і мій твір, музика Олени Сєрової, Любави Сидоренко, Золтана Алмаші; «спеціальним гостем» проекту став Вольфганг Амадей Моцарт. Я досі під враженням від виконання свого твору, написаного, до речі, спеціально для цього концерту. Я щасливий від того, що зараз такі проекти відбуваються, що переосмислюється жанр струнного квартету, розширені можливості якого можуть оцінити слухачі.

Василина Думан: Чи є у вашій творчості експериментальна складова? Чи розуміє це публіка?

Адріан Мокану: Експериментальна складова присутня, але вона не є самоціллю, це лише один з виражальних засобів. В інструментах закладено набагато більше акустичних можливостей, ніж використовується при академічному виконанні. З другої половини двадцятого століття композитори звертаються до цих виражальних засобів. Українські слухачі дуже відкриті до подібних речей.

Анастасія Багаліка: Августине, якою є сучасна класична музика в Європі.

Августин Кастилья-Авіла: Це дуже складне питання. На лекції в Національній академії ім. П. І. Чайковського я говорив про те, що немає значної різниці між сучасною музикою в різних регіонах; прийоми і репертуар мало відрізняються.

Анастасія Багаліка: Де можна почути нові твори, представлені в рамках фестивалю?

Олена Сєрова: Зал знаходиться за адресою вул. Пушкінська, 32. 15 квітня там запланований не тільки концерт, а й лекція про новітні техніки гри на гітарі. Вона відбудеться о шостій годині, вхід вільний.

Василина Думан: У вас є фанати? У чому виявляється їх увага?

Олена Сєрова: Перед відкриттям «Музики молодих» так сталося, що в усьому Києві висіло всього чотири афіші, але велика концертна зала на 400 місць була заповнена. Люди якось дізнались про захід і прийшли. Напевно, серед мистецької молоді, а не тільки серед музикантів, з’явився попит на експериментальну музику, яка звучить незвично і по-новому, дає новий досвід.

Наприклад, наш форум відкривав імпровізаційний оркестр під керівництвом Дмитра Радзецького; вони грають музику, не прописану нотами. Графічну партитуру для них написана Кіра Майденберг з Одеси. Ця партитура була дещо схожа на Малевича, трохи на Кандінського, трохи на кубізм і супрематизм. Ми почули, як все це можна озвучити силами імпровізаційного мистецтва.

В Україні на нову музику реагують позитивно; українські слухачі не відстають в цьому від європейців. Є розділення на прихильників традиційного академічної музики і тих, хто відкритий до нового.

Анастасія Багаліка: Як реагують на вашу музику у вашій рідній країні та за кордоном?

Адріан Мокану: В Україні на нову музику реагують позитивно; українські слухачі не відстають в цьому від європейців. Є розділення на прихильників традиційного академічної музики і тих, хто відкритий до нового.

Августин Кастилья-Авіла: У моїй музиці багато різноманітних складових. Останні дванадцять років я жив у Австрії та ще в кількох країнах, тому мислю я доволі глобально. У грудні я вже був в Україні. Реакція людей тут дуже тепла і приємна.