facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Сума зовнішнього боргу не проблема, його лиш треба правильно обслуговувати, - економіст

Говоримо з економістом Віталієм Шапраном

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

На зв’язку зі студією – економіст Віталій Шапран.

Віталій Шапран: Зарано говорити, що у нас все пропало, борги обслуговуються більш-менш коректно. Немає ніяких суттєвих судових тяганин. Те, що Мінфін має віддавати за законом, він віддає.Він обслуговує внутрішні, зовнішні борги. Ймовірність дефолту за міжнародним рейтингом є, але ми мало чим відрізняємося від Греції, Туреччини, Аргентини. Це ті проблеми, з якими стикаються міністерства фінансів всіх ринків, що розвиваються.

Наталя Соколенко: Але була новина, яка пройшла по міжнародних агенціях, що у Греції фінансову кризу подолано.

Віталій Шапран: Це не зовсім так. Вони підписали меморандум, і закінчилася програма Європейського фонду фінансової стабільності. Фактично вони завершенням цієї програми сказали, що криза подолана. Насправді це не так, у них борги розписані на 40 років вперед. У нас тільки до 22-го року. Якщо порівнювати нас і Грецію, то в нас боргове навантаження дуже і дуже низьке.

Наталя Соколенко: Можете навести приклади економічно здорових (принаймні в нашому розумінні), успішних країн, в яких запозичення розписані не до 22-го року, а надалі?

Віталій Шапран: В Туреччині також проблемна ситуація, але їх з нами важко порівнювати, тому що вони працюють в сегменті ісламських фінансів. Там дещо інші борги. Аргентина дуже схожа на нас, але там зараз розвивається тактично більш катастрофічний сценарій. Облікова ставка у них досягла у п’ятницю 60%, вони ближчі до дефолту, ніж ми зараз. Якщо казати про запозичення, то з 2019 року нам потрібно віддавати десь по 6 – 6,5 мільярдів доларів щорічно. Це не дуже велике навантаження, але чомусь громадськості навіюють таке враження, що їх потрібно обов’язково віддавати. Насправді це не обов’язково, тому що є поняття активного управління боргом. Воно стосується не тільки держав, а й приватного бізнесу, великих корпорацій. Ви можете робити нові запозичення за менш високими ставками або за низькими ставками, наприклад за допомогою наших західних партнерів, і достроково погашувати, викуповувати і погашувати або достроково віддавати старі борги. Таке активне управління державним боргом в Україні можливе. Ви знаєте, що у нас була прийнята стратегія. З огляду на публічну її частину Мінфін саме цим і планує займатися. Одразу, як ми поновимо співпрацю з МВФ, у нас буде можливість і взяти в борг під гарантію Світового банку, і взяти в борг у ЄС, де нульова відсоткова ставка. У нас буде можливість суттєво знизити вартість обслуговування державного боргу. Ті катастрофічні цифри, які вже частково озвучили в бюджеті 2019 (20% доходів державного бюджету буде йти на обслуговування державного боргу), можна постаратися зменшити за 2019 – 2020 рік.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

«Зарплата військового на бойових позиціях у рази вища, ніж середня у країні» — Максим Колесніков

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

Наскільки держава здатна забезпечити допомогу у догляді за пораненими військовими

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка

ФСБ в Росії намагається повернути собі владу — фактчекерка