Говоримо з Катериною Гончаровою, керівником науково-дослідного відділу «УкрНДІпроектреставрація» про об’єкти спадщини ЮНЕСКО в Україні
Андрій Гарасим: Що чекати від цього засідання? Чи можуть бути включені в спадщину ЮНЕСКО нові об’єкти з України?
Катерина Гончарова: Ситуація в Україні зі збереженням культурної спадщини є доволі складною. Справа в тім, що те, що ми бачимо в Києві (Софія Київська та Києво-Печерська Лавра) — це одна історія. Є ще багато інших об’єктів. До переліку спадщини нещодавно були взяті дерев’яні церкви Карпат і резиденція буковинських митрополитів. Але ситуація дуже складна. Коли держава подає досьє на об’єкт для включення його до списку, вона бере на себе додаткові зобов’язання щодо схоронності, збереження, популяризації, управління та адміністрування об’єктів. У нас держава бере такі зобов’язання, але вони лише на папері. Дуже складними є стосунки між представниками релігійної громади та іншими інтересантами, які зацікавлені у користуванні об’єктами. Україні треба шукати діалогу з іншими групами та представниками спільнот і громад. Для України специфічною проблемою є і збереження об’єктів всесвітньої культурної спадщини на території Криму. Я не знаю чого чекати: виключення або червоної картки від Всесвітньої професійної спільноти, але загроза існує.
Андрій Гарасим: Стосовно Софії Київської, Києво-Печерської Лаври та історичного центру Львова: чи можуть бути непередбачувані рішення щодо їх виключення?
Катерина Гончарова: В кожній країні існують об’єкти, які перебувають в користуванні (їх користувачами є релігійні спільноти). Українська ситуація з тим, що Києво-Печерська Лавра є діючим монастирем, не є унікальною. Монастир є активним, він має розвиватися, тому будівництво виключити неможна. Інша ситуація з Софією (ред. — Софія Київська) — заповідником, який в чудовому стані, але історичного оточення немає.
Андрій Гарасим: На тому тижні ми дізналися про рішення держархбудінспекції, яка анулювала дозвіл на будівництво по вул. Гончара 17-23 (буферна зона Софії Київської). Чи вплине це позитивно на загальну ситуацію?
Катерина Гончарова: Зберігати пам’ятки директивними методами — не дуже конструктивний шлях. Якщо ми реагуємо на порушення в режимі пожежі, то ми навряд чи попередимо такі ситуації в майбутньому. Аби зберігати пам’ятки необхідний спокій та плідна і послідовна робота.