Громадське радіо
У студії Громадського радіо Ярослав Яцків, вчений-астроном, геодезист, доктор фізико-математичних наук, академік Національної академії наук України і президент Українського астрономічної асоціації.
Дмитро Тузов: Чи існують науково прораховані зв’язки між рівнем освіти і тим же валовим внутрішнім продуктом?
Ярослав Яцків: На жаль, влада України до останнього часу ніколи не визнавала науку як пріоритет. І вийшло так, що у нас йшли в політику керувати державою люди, які не мали певних знань, не мали певного базису, і не знали як розвивати державу, тому що витрати на науку в Україні зараз на душу населення менше ніж у будь-якій цивілізованій державі, менше ніж в Республіці Чад. Ми зараз провалюємо наукову сферу, є донором гарних, розумних людей всьому світу, весь світ їх запрошує. Наша біда в тому, що ми постійно запізнюємось. Ми ніколи не прораховуємо наслідки тих реформ, які ми здійснюємо. Навіть зараз ми, відомі фізики, я як астроном, написали листа Президенту, Прем’єр-міністру і Голові Верховної Ради, що ми не підтримуємо тої реформи освіти, яка зараз відбувається. Тому що ми через десятки років не будемо мати інженерів, не будемо мати виробничників відповідної продукції, не будемо мати фізиків, математиків якщо до фізико-математичних наук буде така увага як є зараз.
Дмитро Тузов: Ви маєте на увазі оце об’єднання математики, алгебри та геометрії, фізики, хімії в один предмет?
Ярослав Яцків: Так, в природознавство. Або от ми у вівторок будемо мати нараду з Міністром освіти і науки Лілією Гриневич відносно об’єднаної фізики та астрономії. Це близькі науки, і, можливо, це правильно їх об’єднати. Але щоб їх об’єднати, треба мати відповідний підручник, відповідних учителів, які б могли синтезувати, а не штучно об’єднати один предмет з іншим. Я як президент Української астрономічної асоціації збираюсь зібрати кращих учителів астрономії в головній астрономічній обсерваторії і порадитись які у них є проблеми, тому що ми тут мали переваги. У 2000 році ми запровадили в школи України предмет астрономія, це було дуже прогресивно, Росія тільки в цьому році запровадила і зупинилася, бо немає підручників, а ми запровадили і випустили два підручники. Зараз, щоб зробити курс з фізики та астрономії – треба мати дуже великий талант, щоб не маючи підручника об’єднати ці два предмети за ці шість годин, які виділяються на профільну школу, і дві години тільки в стандартну школу на тиждень. Якщо ти не знаєш фізики – ти не знаєш нічого: як працює радіо, як рухатись в часі, просторі, чому дощ падає. Фізика – це фундаментальна базова дисципліна. Астрономія дає тобі поняття про світогляд, дає розуміти своє місце в світі, і дослідження Всесвіту розвивається так швидко, що тут теж не можна користуватися підручником, який був випущений 10 років тому, є нові надбання. Підвищення зарплати вчителям – це важливо. Але ще більш важливо підготовка вчителів для відповідного рівня. На них лежить дуже велика відповідальність виховати це нове молоде покоління не тільки патріотами України, а ще й мати знання, які б дали можливість їм бути щасливими в цій новій державі, яку ми будуємо.
Якщо ти не знаєш фізики – ти не знаєш нічого: як працює радіо, як рухатись в часі, просторі, чому дощ падає
Дмитро Тузов: Ви вважаєте цей процес можна якось зупинити?
Ярослав Яцків: Я мав телефонну розмову з Лілією Гриневич, яку я підтримую як прогресивного міністра, але я казав: давайте не вводити цю реформу у 2018 році, ви не готові, вчителі не готові, давайте підготуємось. Ні, є вказівка Уряду. Є постанова, ми мусимо почати у 2018 році. Я б погодився, якби у нас була низка профільних шкіл, але їх немає.
Наталя Соколенко: Наприкінці тижня Кабінет Міністрів призначив нового голову Державної космічної агенції, це Павло Дегтяренко, і журналісти, які подавали цю новину нагадали, що проект бюджетної резолюції на 2018-2020 роки передбачає скорочення фінансування «Держкосмосу» у десятеро. Прокоментуйте, будь ласка, цю інформацію.
Ярослав Яцків: Космос – не примха, Космос – це наше майбутнє. Щоб зробити космічний апарат треба починати зі школи, з математики, з фізики. Космічні дослідження – це мультиплікатор розвитку економіки, розвитку знань, розвитку промисловості. Те, що в нас робилося і робиться…я мав приємність бачитись і на цю тему говорити з Президентом України, я йму сказав: це вже навіть не ганьба, це злочин, те, що в цьому році на космічну діяльність було виділено 30 мільйонів гривень. Це нуль. Будь-яке створення космічного апарату коштує досить багато.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.