Треба створювати нові суди і брати суддів за відкритим конкурсом, — експерт

Михайло Жернаков: Ідея очищення суддівського корпусу не є новою. Очевидно, що люстрація, як держслужбовців, так і суддів, оновлення корпусів тих органів, що мають забезпечувати верховенство права в Україні — це було вимогою Майдану і це залишається вимогою українського суспільства, тому це тема номер один наразі.

Останнім часом йде дискусія, яким чином оновлювати суддівський корпус: чи це має бути атестація суддів на їх робочих місцях, чи це має бути прозорий конкурс на кожну посаду судді, як це пропонуємо ми.

Лариса Денисенко: Розкажіть про вашу ідею докладно. Як буде відбуватися заміна суддів, на ваш погляд? Як РПР бачить переатестацію суддівства?

Михайло Жернаков: Не дивлячись на те, що ми послідовно виступаємо прибічниками ефективного оновлення суддівського корпусу, ми не пропонуємо звільни всіх суддів. Очевидно, що серед них також є порядні та професійні люди.

До того ж Венеціанська комісія написала, що взяти і звільнити всіх за раз — це не відповідає верховенству права. І ми з нею абсолютно погоджуємося. Також Венеціанська комісія у висновку щодо  проекту змін Конституції України написала, що у випадку реорганізації судів, судді мають право піти у відставку за власним бажанням, або податися на новий конкурс. І ми це, власне, і пропонуємо

Давайте подивимося на результати, як відбувалася люстрація чи оновлення суддівської влади. З часів Революції Гідності не було звільнено жодного судді в порядку передбаченому цілими трьома законами, які передбачають процедури оновлення суддівського корпусу, але вони не спрацювали.

Тому іншого виходу не має, окрім створювати нові суди шляхом реорганізації старих і оголошення конкурсу у нових судах. Це, власне, було створено з новою поліцією. Прозорий конкурс на нові посади — це єдине, що працює в цій країні.  

Анастасія Багаліка: Запустили процес переатестації прокурорів. І, можливо, комусь це ззовні нагадує те, що відбувалося з патрульною поліцією. Наскільки тут є доречним порівняння з реформою суддівської гілки влади?

Михайло Жернаков: Ви знаєте, тут представлені два приклади. У першому випадку — вдалий. Це поліція, де вдалося набрати новий людей з правильною мотивацією. Те, що відбулося в прокуратурі, то поки що це схоже на приклад неуспіху.

Адже, щонайменше 75% прокурорів пройшли загальний тест, де не беруться до уваги щось, що вони робили в прокуратурі кожного дня. Тобто тут не мало б бути великої різниці між людиною з прокуратури і не з прокуратури.

І зараз досить багато джерел інформації свідчить про те, що ці процеси були сфальшовані, тобто вони знали наперед відповіді на тести. Іншого варіанту просто не можу знайти, чому 75% здали тест на загальні, розмовні або психологічні, речі краще, ніж інші конкурсанти.

В контексті судової реформи буде дуже важливо зробити так, щоб цей конкурс був правдивим. Потрібно зробити окрему комісію, яка могла б за принципом доброчесності могла би допустити, або не допустити суддів до конкурсу, який вже буде проводити спеціалізований орган.

Анастасія Багаліка: Це одне з ключових питань: хто може оцінювати і хто цього достойний?

Михайло Жернаков: Безумовно. Більше того скажу, щоб була чіткість і зрозумілість в цьому питанні — це не предмет регулювання Конституції. В Конституції не можна детально прописати всі ці механізми. Має бути прийнятий окремий закон.

Спочатку ми критично ставилися до змін в Конституції, як до самого процесу, так і до результату, який був. Зараз той текст, який ми маємо, можна підтримувати, хоча до нього теж можуть бути певні зауваження.

Лариса Денисенко: За якою процедурою призначення суддів? Чи можна говорити, що закон про реорганізації судів буде ефективно виписаний?

Михайло Жернаков: У мені зараз бореться двоє людей: ідеаліст і прагматик. Світ не ідеальний. Ще менш ідеальною є політична ситуація сьогодні в країні. І якість законів — це дзеркальне відображення  парламенту, який ці закони приймає.

З цим парламентом, який ми маємо, той текст, який напрацьований Конституційною комісією, є гідним і таким, який можна приймати.

Щодо закону, то ми бачимо як вихолощується закони на етапі другого читання. У мене немає панацеї чи відповіді на питання, як гарантувати, що закон ідеальний чи буде такий, як треба. Цього ніхто не може гарантувати.