Це повторення пострадянського типу святкування — Бистрицький про офіційні заходи до Дня Незалежності

У Марші захисників взяли участь родини загиблих на Майдані та війні, військові, а також усі охочі взяти участь у ході. Під час офіційної частини звучали естрадні пісні різних часів у виконанні зірок шоу-бізнесу.

Якими були ці дві різні сторони святкування? Ми поговорили із доктором філософських наук Євгеном Бистрицьким та політологом, керівником політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігорем Рейтеровичем.

Євген Бистрицький: Я уважно прослухав всю промову президента, а також те, що відбувалося на Європейській площі – промову лідера Європейської Солідарності. Це дуже різні меседжі та типи святкувань. Нічого страшного, що вони різні, але мене непокоїть те, що президент назвав Марш захисників чимось альтернативним. Україна свою незалежність поставила як раз у залежність від того, що в середині вона не єдина. У Біблії сказано: «Кожне царство, у якому виникає поділення, буде зруйноване». Це була не альтернатива, це було поділення. У промові президента не прозвучало того, що треба долати це поділення, і долати його на якихось принципових засадах, йти на зустріч, а не ділити свій дім.

Я пройшов від Університету Шевченка, де зібралися люди і пішли вниз Маршем Незалежності, і пішов до Софії. От у Марші була атмосфера жива. Там не було пафосу, який знову з’явився у владі. І не просто пафосу, а відділення естетики святкування від його етики. Те попурі, яке запропонували на офіційних урочистостях — це академічна віддаленість від нас. Там не був присутній народ. Там були присутні поважні люди, президент, але не було зв’язку між тими, хто йшов святкувати на Хрещатик, і цим видовищем. Це типова спадщина Радянського Союзу – коли всі сидять у палаці «Україна» і приймають обласні звітні концерти. Усі сидять, аплодують і все окей. Скільки це може повторюватися? Це знов повторення пострадянського типу святкування. Ну придумайте щось більш живе!

• Те попурі, яке запропонували на офіційних урочистостях — це академічна віддаленість від нас. Там не був присутній народ. Там були присутні поважні люди, президент, але не було зв’язки між тими, хто йшов святкувати на Хрещатик, і цим видовищем.

Ігор Рейтерович: До цього святкування можна ставитися по-різному, але не варто забувати, що є значна частина громадян України, яким така форма дуже-дуже сподобалася. Багато людей пишуть про те, що все добре, послухали пісні, які ми любимо і це «не напряжно». Багатьом «зайшло».

Мені особисто не сподобалося, адже мені здається, що День Незалежності – трохи інше свято, варто говорити дещо про інші речі, і там повинна бути інша музика. Але влада зробила рівно те, що вона робила рік тому – вони орієнтуються на широкий загал і намагаються догодити смакам цього широкого загалу.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.