Тиждень боротьби за владу в Україні: недоторканність, лоукости, медреформа

Підсумки тижня підбиваємо з політичним оглядачем Леонідом Швецем

Ведучі

Василь Шандро,

Андрій Куликов

Гостi

Леонід Швець

Тиждень боротьби за владу в Україні: недоторканність, лоукости, медреформа
https://static.hromadske.radio/2017/07/hr_hh_2017-07-14_shvec.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/07/hr_hh_2017-07-14_shvec.mp3
Тиждень боротьби за владу в Україні: недоторканність, лоукости, медреформа
0:00
/
0:00

Тиждень, що минає, був досить плідним на події. Однією з ТОП-тем є зняття недоторканності з ряду депутатів.

“Ці майже нічим не відрізняються від багатьох інших”

Василь Шандро: Багато ваших колег політичних експертів дещо іронічно висловлювалися в цьому контексті. Чи слід зараз говорити з іронією про події у Верховній Раді, які зокрема стосувалися зняття депутатської недоторканності. Чи це вже серйозно?

Леонід Швець: Я думаю, це надзвичайно серйозно. Звісно, є моменти, над якими треба іронізувати, до деяких — ставитися саркастично, може, з гумором. Але в решті-решт це дуже серйозне питання. Ми зараз є свідками дуже серйозної політичної кризи. Або, може, нової стадії політичної кризи. А нам її якраз не вистачало в і так дуже складній ситуації.

Політична криза — це криза управління — управління нашими спільними справами в Україні. Це наші відносини щодо наших спільних справ. І в нас щодо управління нашими спільними справами все погано. У нас в управлінському секторі справжня “пожежа”.

Нічого нормального нема в тому, коли в парламентсько-президентській республіці президент перебирає або намагається перебрати на себе більше повноважень.

Тим самим він виводить з балансу систему, яка побудована для іншого. У нас часто кажуть: не розхитуйте човен. Цей човен побудований таким чином, щоб у ньому головним був парламент і обраний парламентом прем’єр.

Якщо президент відштовхує прем’єра і парламент від штурвалу, починається те, що починається. І вже не до того, щоб обрати правильний курс і не потопити цю “посудину”. Але це ж Україна, а в Україні — ми.

Андрій Куликов: Один із способів поставити човен знову на плав — не тільки відкачувати воду, а й викидати баласт. Кого? Кількох депутатів, яких позбавили недоторканності?

Леонід Швець: Власне, ні. Зрозуміло, що ці майже нічим не відрізняються від багатьох інших. Я не можу сказати, що від усіх: там є кілька, може, десятків людей, до яких менше питань, ніж до інших.

Але загалом середня температура у Верховній раді десь така, як і в тих, яких викинули за їх поведінку, “хворобливий вигляд” і так далі. Необхідність очищатися є майже від усіх.

“Коли людина не вирішує власну справу, намагається втягнути публіку”

Василь Шандро: Ситуація з Ryanair і аеропортом Бориспіль на периферії політичних дискусій і подій, які відбувалися, зокрема у ВРУ, — це речі взаємопов’язані?

Леонід Швець: Якщо подивитися на управлінський бік справ, ми побачили як управляють в нашій державі. Є міністр, є держпідприємство, керівник держпідприємства посилає міністра, розкриває конфіденційні умови договору з іноземним партнером. Іноземний партнер дивиться і не розуміє, що відбувається. Розрулити це зараз намагається вже прем’єр-міністр. Я не знаю, чи вистачить його, чи вони не підуть до Петра Олексійовича.

Василь Шандро: Це справа прем’єр-міністра вирішувати, які контракти укладатиме аеропорт Бориспіль із приватною компанією?

Леонід Швець: Якщо там виникає конфлікт, він має втручатися. Тут ми бачимо вже чисто політичний вимір. Тим паче, президент всім пообіцяв, а до безвізу в пакеті йдуть лоукости. І полетіли. А не полетіли.

Інша справа, чому на власному рівні це не змогли вирішити голова державного підприємства і пан міністр, якби в них була спільна концепція розвитку авіаційного сполучення і Рябікін розумів, де в нього візьмуться ці кошти. Він як керівник, який відповідає за фінансовий стан своєї організації, має знати, де брати гроші.

А він каже: “А я не знаю, де їх брати”. Чому він зараз це каже нам, а не з’ясував у розмові з міністром. Тут є серйозна річ: вони нас намагаються втягнути в свій спір. Це маніпуляція. Коли людина не вирішує власну справу, намагається втягнути всю публіку.

Медична реформа. “Супротив системи шалений”

Василь Шандро: Нещодавно у нас був заступник міністра Павло Ковтонюк, він дуже сподівався на те, що навіть з правками медреформа буде проголосована. І ми знаємо подальший розвиток дня і в парламенті, і поза ним. Чи є сенс пов’язувати це з лобіюванням конкретних груп, аби залишити ситуацію такою, як вона є?

Леонід Швець: Всі знають, що Комітет, який займається справами охорони здоров’я, лобіює інтереси певних гравців. Він це лобіює вже відкрито. На мене серйозне враження справило, коли в нас дуже довго не було міністра, а в мене була розмова з людиною з медичних кіл, яка сказала: “Знаєш, що цю позицію пропонували 35-ти людям, і вони відмовилися”.

Або ти там нічого не зробиш — і з тебе зроблять дурня, або ти маєш стати потенційним клієнтом Юрія Луценка (чи на той час Шокіна). Це настільки завалена і корумпована сфера — хіба що Уляна Супрун, людина не з нашими цінностями, може там щось змінити. І то не факт. Бо супротив системи шалений.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.