facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У Києві покажуть фільм про український флот часів УНР

«Тризуб Нептуна» — історичний фільм про боротьбу українців за створення власного флоту. Стрічку можна буде подивитися 28 квітня в Будинку кіно

У Києві покажуть фільм про український флот часів УНР
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Режисер «Тризуба Нептуна» Іван Канівець розповідає про історичні події, на яких засновано фільм, та явище історичного кіно в Україні.

Василь Шандро: Якщо є фестиваль історичного кінематографа, значить є і кіно.

Іван Канівець: Вже втретє в Києві проводиться Міжнародний фестиваль історичного кіно. Саме історичне кіно дозволяє зрозуміти, що з нами було, проаналізувати якісь наші помилки і зрозуміти, чого ми маємо прагнути у майбутньому.

Тетяна Трощинська: Та ще й в простішій формі, ніж багатотомник.

Іван Канівець: Саме кіно — це найбільш доступна і популярна форма, в якій можна викласти складні історичні проблеми, враховуючи, що нашу історію мало хто по-справжньому знає. Завтра буде останній день фестивалю в Київській фортеці. Початок о 12.

Василь Шандро: Документальне історичне кіно в Україні — це якась велика державна програма чи робота ентузіастів?

Іван Канівець: Держава робить певні кроки у цьому плані, але 90% стрічок роблять ентузіасти.

Останні пару років з телеканалами стало простіше працювати. З UA:Першим ми домовилися про демонстрацію фільму «Тризуб Нептуна» 29 квітня.

Василь Шандро: Фільм про український флот періоду української революції. Що це за події?

Іван Канівець: Кораблі блоковані з моря та з берега. Закінчується продовольство, вода. Неможливо завантажити паливо. Спроби вийти в море блокуються ворожими кораблями. Командам пропонують перейти на бік ворога, пропонують гроші, посади. Потім окремі кораблі захоплюють штурмом на абордаж. Знайома ситуація? Це я вам розповідав про 1917 рік. З весни 1917 року український рух у Севастополі починає активно розвиватися. Перші жовто-блакитні прапори з’являються влітку 1917-го. Окремі кораблі піднімають українські прапори.

Василь Шандро: Чому це відбувалося?

Іван Канівець: Адмірал Колчак в першій половині 1917 року в промові заявив, що 90% Чорноморського флоту складають українці. Флот комплектувався людьми, яких призивали в найближчих до Чорного моря губерніях. Є трошки інші спогади людей, які там займалися українізацією в 1917 році. Вони говорили, що до 70%.

Коли в Севастополі дізналися, що Тимчасовий уряд планує зібрати війська, щоб розігнати Центральну Раду, севастопольські моряки сформували добровольчий курінь і надіслали його на захист УЦР.

З осені посилився вплив більшовиків в Криму. Почався період захоплення Українських кораблів. В середині грудня, наскільки я пам’ятаю, був захоплений корабель «Воля». Це був найбільший український лінійний корабель. Із його захопленням вважалося, що український рух знищили. Але українців залишалося багато. Багато пішли, велика кількість видавала себе за прихильників нової влади. Поки сила була на боці більшовиків, все було червоне. А коли більшовики зрозуміли, що скоро підійдуть українські війська, за ними німецькі, багато з них зникли.

Це локальна ситуація. Києву тоді було не до моря.

Василь Шандро: «Генерація волі» — що це за проект?

Іван Канівець: Я хотів зробити масштабний проект, присвячений 4-му універсалу. Фактично це перше проголошення незалежності у модерній історії. На цей проект потрібно величезне фінансування, яке не вдалося знайти. Тому я шукав якусь іншу цікаву форму. Вдалося знайти дуже оригінальну подачу відео. Не можу поки розказати, що це буде.

 

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації