У Києві презентують 10-томну «Історію без цензури»

Кирило Галушко, історик та координатор громадського проекту Лікбез. Історичний фронт анонсує презентацію 10-томника «Історія без цензури». Метою проекту є інформування всіх зацікавлених — жителів України, Росії чи інших країн світу, про ключові суперечки з приводу того «що таке Україна», «що таке історія України» і що таке «територія України».

Василь Шандро: Як виникла потреба створити альтернативний ресурс з історії?

Кирило Галушко: Потреба виникла після російської агресії. Я це називаю соціальний актив історичного цеху. Ми вирішили створити проект, який би розвінчував ті фейки, які скидає на нас російська пропаганда. Але потім ми перейшли до публічних заходів і видання книжок. За два роки ми створили мережу поширення історичної інформації для людей, не на академічному рівні, а на тому, який зрозумілий і цікавий.

Василь Шандро: Тобто це історія зрозумілою мовою.

Кирило Галушко: Так, у нас десь в середині 90-х років загинув жанр науково-популярної літератури, історики замкнулись у своїх цехових рамках і почали писати монографії один для одного. А ми спробували вирватися за межі.

Василь Шандро: 27 лютого в Національному музеї історії України ви презентуєте 10-томну популярну історію України: “Історія без цензури”.

Кирило Галушко: Ми презентуємо перші 2 томи, але вже здали в типографію 3 і 4-й, а до літа у нас будуть всі 10 томів.  Це абсолютна авантюра комерційного проекту і громадської спільноти. Ми зробили 2 роки тому сайт, де розвінчували російські та радянські міфи, то до нас звернулися як до колективу авторів. І от Клуб Сімейного Дозвілля звернувся з пропозицією видати серію історичних книжок. Ми на цю авантюру пішли. Зараз, як каже видавництво, історія в тренді, добре продається.  Підозрюю, що 10-ма томами справа не обмежиться.

Тетяна Трощинська: Чи можемо ми говорити, що переважна більшість тем сфальсифікована або протлумачена не так в українській історії.

Кирило Галушко: У нас люди, старші за 40 років, не вивчали історію України в принципі. Але після Майдану і того, що відбулось за останній час, у людей почали виникати банальні запитання: а звідки ми взялися, як дійшли до такого стану тощо. Історики мають давати на ці питання відповіді.

У соцмережах ми питаємо користувачів, які питання їх цікавлять, на які теми є найбільший суспільний запит. 

Василь Шандро: Чому історія без цензури?

Кирило Галушко: Це комерційна назва, оскільки в Україні 25 років не було історичної науки.

Василь Шандро: А чим ви займалися усі попередні роки?

Кирило Галушко: Історики сиділи в архівах, досліджували документи, писали у часописах, які мали наклад 200 примірників.

Василь Шандро: Хто є відвідувачем сайту “Історичний фронт”?

Кирило Галушко: Ми дуже хочемо дослідити нашу аудиторію, оскільки на одну тематику заходять 20 тисяч людей, на іншу — 5 тисяч. Ми спробували зробити окрім анонімного спілкування через інтернет, ми почали робити публічні заходи: Київ, Львів, Вінниця, Харків, Одеса, Дніпропетровськ. У Києві до нас ходять освічені культурні люди середнього віку з дітьми навіть. Дуже цікава штука — перестати волати в інтернет, а почати спілкуватися з людьми безпосередньо. Ми також запустили відеолекції російською мовою під Схід і Донбас.