У журналістів не було інструментів, щоб публічно розірвати Порошенка, — політолог

Анастасія Багаліка: Наскільки ця прес-конференція була переможною?

Євген Магда: Я не думаю, що президент ставив перед собою питання переможної прес-конференції. Спостерігаючи у соціальних мережах за представниками журналістської спільноти, я бачив, що вимагають можливості поставити президенту запитання. Але я не почув жодного запитання, яке поставило президента в тупик. Можливо, якісь питання його дратували, і це нормально. Було б дивно, якби протягом двох годин його розпитували про успішність безвізу.

Глибокі та цікаві питання поставив Валерій Калниш. Перше стосувалося того, за які недоліки та недопрацювання президент готовий взяти відповідальність. І друге – як би він агітував голосувати за Петра Порошенка, якби був звичайним громадянином. Президент не дав не дав чітких відповідей на ці питання. Це його право. В якихось питаннях він давав більш чіткі відповіді, а десь від них ухилявся.

Сергій Стуканов: Стосовно вашої тези, що не було питання, яке б поставило президента в тупик. В чому тут проблема? Це пояснюється тим, що журналісти не здатні поставити гострого питання, чи із тим, що президент Порошенко вміє ухилятися чи парирувати?

Євген Магда: Порошенко вміє ухилятися від питань. Я думаю, що він навчився цього як власник медіа. Тут не секрет, що він є власником «5 каналу» і вже не говорить про бажання його продати.

Коли людина хоче наполегливо отримати відповідь, чи буде президент балотуватися на другий термін, чи ні, то у такий спосіб підставляє себе під маневр президента. Якщо ви хочете президента, прем’єра, чи міністра на чомусь упіймати – потрібно ставити перед ними питання, які пов’язані із певними фактами, а не просто із тим, що ви так вирішили.

Запитання були досить слабкі. І також Порошенко не належить до тієї категорії людей, які будуть публічно губитися.

Анастасія Багаліка: Гучні заяви пролунали під час цієї прес-конференції чи ні? Що б ви виділили?

Євген Магда: Те, що президент не дав відповіді, чи він буде балотуватися на другий термін – політичний маневр. Я про це кажу впевнено, тому що у нашій державі жоден президент, який відбув один термін, не відмовлявся від нагоди балотуватися на другий. Це стосується навіть Віктора Ющенка у 2010 році.  

Анастасія Багаліка: Традиційно вважається, що середина терміну це якраз той період, коли у другій половині починають готуватися до нових виборів.

Євген Магда: Так. Середина терміну закінчилася в листопаді минулого року. І ми бачимо певні кроки з підготовки Петра Порошенка до президентських виборів. Зокрема, очевидно те, що Ігор Гринів пішов із наповненої рутинною роботою посади керівника фракції БПП. І те, що президент буде зараз зацікавлений у тому, щоб сформувати позитивний кейс власних досягнень і виконання програми під час майбутніх виборів.

Повертаючись до аналізу політичної ситуації, не секрет, що є низка політиків, які виступають за дочасні парламентські, а слідом і за дочасні президентські вибори. Тому що дочасні президентські вибори в нинішніх умовах для багатьох політиків не вирішують питання входження до другого туру.

Тому я, наприклад, під час цієї прес-конференції не почув питання і відповідей, які могли б призвести до того, що гарантовано Порошенко буде змушений до фальстарту стосовно президентських виборів. Тобто, почати витрачати уже зараз значні ресурси на те, щоб нарощувати рейтинг.  

Анастасія Багаліка: Ще прес-конференція президента в часі збігається із роком генпрокурора Юрія Луценка на своїй посаді. Президент також оцінив його роботу. «Загальна сума, яка була мобілізована за цей рік Генеральною прокуратурою під керівництвом Луценка перевищує 50 мільярдів», – сказав Петро Порошенко. Це можна розглядати як схвальну реакцію?

Євген Магда: Я вважаю, що схвальна реакція. Юрій Луценко, як на мене, довів, що Верховна Рада мала сенс приймати зміни до закону, які дозволили його прийняти генеральним прокурором. Він робить те, що вважає за потрібне і це може зміцнити його політичну кар’єру. З огляду на тих прокурорів, які були після 2014 року, його коефіцієнт корисної дії найвищий. Звісно, є ще момент недопрацювання щодо комунікації, яку здійснює державна влада.

Сергій Стуканов: Було запитання щодо недієвості Мінських угод і можливості зміни формату переговорів. З відповіді зрозуміло, що Порошенко залишається вірним мінським угодам і не сказав ані слова про можливі нові формати. Чи дана тактика президента є слушною і обґрунтованою?

Євген Магда: Я розумію, що обговорюються різні перспективи зміни формату. Але вони мають сенс тільки в одному випадку – коли на них погоджується Росія. Я не певен, що Росія не погодиться, щоб США більш активно грали в новому форматі, чи то Британія, чи Польща. Мінські домовленості – це дійсно формат гібридної дипломатії.

Тут повинна іти мова про те, чи дозволили Мінські домовленості завершити конфлікт на Донбасі? Ні. Чи зменшилась динаміка втрат? Очевидно, що так, якщо порівнювати із початком 2015 року. Чи вони спроможні вирішити і стати стовідсотковим дороговказом? Так, але за певних умов. Для мене існує простий медійний показник. Після підписання Мінських домовленостей і кількох зустрічей «нормандської четвірки», не було жодної спільної прес-конференції чотирьох учасників. Тобто, вони збираються, говорять, а потім роз’їжджаються і потім кожен знову своє болото хвалить.

Анастасія Багаліка: Я раніше не чула про те, що десь є підпис Путіна. Як на мене, це свідчить про повний крах мінських переговорів, якщо вже йдеться про притягнення до відповідальності. Іншими методами змусити виконувати уже не можна.

Євген Магда: Якщо ми піднімемось з українського сприйняття, на загальноєвропейський рівень, то той учасник «нормандського квартету», який скаже першим, що відмовляється від мінських домовленостей – отримає негатив. Адже у такий спосіб він скаже, що відмовляється від мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Ні Порошенко, ні Макрон, ні Ангела Меркель не можуть собі цього дозволити. У нинішній ситуації Путін також не може цього зробити, адже розраховує, що європейські санкції проти Росії влітку цього року будуть як мінімум дещо послаблені.

Анастасія Багаліка: На прес-конференції Петра Порошенка також йшлося про політичних в’язнів і заручників на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Прогресу нема – найбільш узагальнююча констатація факту, яку можна у цій частині мінського процесу вивести. Але верифікація – відносно новий процес. Раніше за три роки не відбувалось подібних зрушень в плані перевірки людей, яких хочуть забрати на окуповано територію бойовики.

Євген Магда: З одного боку, це логічний процес. З іншого боку, цей процес тільки продовжує цю процедуру. Тому що Росія цілком усвідомлено не хоче займатися обміном заручників. Адже фактор заручників (а це доводить світова історія) є дуже потужним і впливає на внутрішню політику держави, громадянами якої вони є. Насамперед, не сам факт перебування їх у полоні, а наявність їхніх родичів та близьких, які будуть здійснювати тиск на державну владу і вимагати звільнення. Адже є досвід, що кілька тисяч повернулися назад в Україну – це фактор того, що цей механізм може працювати.

Сергій Стуканов: Президент висловив думку, що сьогодні є безпрецедентний рівень свободи слова в Україні.

Євген Магда: Питання про загрозу свободі слова сьогодні постала у тому контексті, що на прес-конференцію до президента не хотіли пускати журналістів у футболках з написом «Хто вбив Павла?», але потім вони туди потрапили і низка з них поставила ці запитання.   

Анастасія Багаліка: Петро Порошенко також говорив про безвізовий режим. Я почула, що громадяни, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму безвізовим режимом скористатись не зможуть. Також говорив про те, що буде процедура верифікації вимушених переселенців перед тим, як вони отримають біометричний паспорт.

Євген Магда: Наші партнери на заході, від яких залежала лібералізація візового режиму, висловлювали занепокоєння не лише рівню боротьби із корупцією. І те, що безвіз затримався через позицію Заходу, який не хотів, щоб велика кількість українців одразу отримала можливість потрапляти до країн Європейського Союзу – реальний факт. Це не особливо приховують європейські дипломати.

Тому президент сказав правду. Я не вважаю, що такий процес верифікації – добре. Але ми маємо визнати, що у цьому є логіка. Так само як і у тому, що мешканці окупованих територій зможуть отримати безвіз, якщо повністю переїдуть на підконтрольну територію, або після того як ці території повернуться під контроль офіційного Києва.

Сергій Стуканов: Ви зауважили, що тема корупції на прес-конференції не була провідною. Чому про корупцію говорили менше?

Євген Магда: У мене є враження що багато учасників прес-конференції більше любили себе в процесі, ніж намагалися поставити питання, яке буде для президента дійсно дошкульне. Я розумію, що вміння привернути до себе увагу під час великої прес-конференції – одна з професійних рис журналіста. Але часом бракувало певної професійної солідарності.

Якщо вимагали прес-конференцію і можливість «розірвати» Порошенка, то для того, щоб це зробити із досвідченим політиком, на моє переконання, треба мати конкретний інструмент. Якщо ці інструменти були в журналістів, що були на прес-конференції, то вони їх вирішили здебільшого не показувати.

Сергій Стуканов: Виглядає так, що журналісти або не докопалися, або приберегли … в це я теж не вірю.

Євген Магда: Приберегли до прес-конференції, яка буде наступного разу не відомо коли?

Якщо ми говоримо про Порошенка, то є один факт, який не лише журналістській спільноті, а й українському суспільству важко сприймати. Він був заможною людиною до того, як став президентом. І очевидно, що буде після того, як стане президентом. Тобто ця залежність не така велика.