facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Участь міжнародних експертів у формуванні Антикорупційного суду не загрожує суверенітету, - радник TI Україна

Президент Петро Порошенко заявив, що міжнародні донори не можуть диктувати Україні закони. Чи існує загроза ношому суверенітету вже з боку наших партнерів? Коментує Максим Костецький

Участь міжнародних експертів у формуванні Антикорупційного суду не загрожує суверенітету, - радник TI Україна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У студії Громадського радіо — юридичний радник Transparency International Україна Максим Костецький.

Дмитро Тузов: Ми чули, про що сказав президент, маючи на увазі порядок формування Антикорупційного суду. Ви вбачаєте небезпеку загрози національному суверенітету?

Максим Костецький: На жаль, коли в української влади закінчуються реальні аргументи, починаються розмови про державний суверенітет. Це вже не вперше, коли лунають ці заяви з вуст президента. Востаннє він фактично вперше заявив про те, що міжнародні партнери не мають нам диктувати те, як ми маємо відбирати своїх суддів. Ця заява наштовхує на певні негативні сигнали, які можуть іти зі сторони Адміністрації президента. Це означає, що, можливо, знову з’явилися пошуки так званого третього шляху, які завжди шукають українські президенти, можливо, з’явилися пошуки альтернативних кредиторів, окрім МВФ. Тих, хто просто буде давати гроші, а не вимагати ще реформи.

Ірина Соломко: Чому президент сказав це в інтерв’ю Financial Times? Цитата така: «Спроби донорів брати участь в призначенні суддів шкодять суверенітету України». Ця теза стосувалася концепції формування саме Антикорупційного суду.

Минулого тижня був проголосований закон про Антикорупційний суд у президентській редакції. До цього їх було кілька. Венеційська комісія не дуже позитивно оцінила проект президента. Ми можемо здогадуватися, що заява президента стосується саме цих вимог Венеційської комісії та Міжнародного валютного фонду.

Максим Костецький: Всі чудово пам’ятають, що у нас рік тому відбувався конкурс до Верховного Суду України, який тривав близько 10 місяців, в якому не брали участь міжнародні партнери, у якому брали участь органи суддівського урядування (це Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя), президент, який підписує подання про призначення, і Громадська рада доброчесності, яка мала дорадчу роль при Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Саме завдяки результатам конкурсу до Верховного Суду, зокрема на переговорах з міжнародними партнерами, було прийняте так зване консенсусне рішення, що для того, щоб забезпечити незалежність та неупередженість добору, бути впевненими, що ще один створений судовий орган буде справді незалежним, необхідний зовнішній незалежний неупереджений контроль, який можуть забезпечити тільки люди, які не пов’язані з жодними групами впливу в Україні, ті люди, які зацікавлені в результаті.

А хто більше зацікавлений в результаті, ніж люди, які дають гроші на реформи в Україні? Саме тому була запропонована ідея створити Громадську раду міжнародних експертів, які б виконували роль додаткового фільтра на шляху відбору суддів.

Дмитро Тузов: Як зробити, щоб і реформа відбувалася, і суверенітет не втратити?

Максим Костецький: Те, про що зараз говорять представники української влади, – це продовження можливості красти без можливості нести за це відповідальність. Ніяких порушень державного суверенітету немає. Україна сама має бути зацікавлена у тому, щоб незалежні фахові спеціалісти допомогли нам у проведенні цих реформ.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Радіо рятує життя: стисла історія ста років від Дмитра Хоркіна

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»

Для чого і для кого в РФ доставили північнокорейські САУ «Коксан»

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія