Угода про Асоціацію України з ЄС: що вже зроблено, а які кроки попереду

В ефірі «Громадської хвилі» побувала генеральна директорка Урядового офісу з євроінтеграції Ольга Стефанішина.

 

Лариса Денисенко: Безвіз – це простий інструмент, він достатньо видимий, стосується багатьох. Але далі ми не зовсім усвідомлюємо, які зараз урядові пріоритети.

Ольга Стефанішина: Якщо би в діючій Угоді про Асоціацію було написано, що Україна після її виконання стане членом ЄС, всі ті 25 напрямків співробітництва та наближення мали б чітку перспективу – незалежно від зобов’язань. Треба сказати, що до підписання Угоди було не вирішено лише два політичні питання – закріплення в Угоді права України на отримання безвізового режиму та перспективи членства. Цих речей зараз в Угоді немає, але сьогодні ми вже користуємося перевагами безвізу, тому амбіція щодо членства в ЄС також можлива в рамках Угоди.

Безвізовий блок – це лише, можливо, 15-та частина всіх зобов’язань. Угода охоплює всю діяльність держави – від фінансового сектору до сільського господарства, безпеки продукції, транспортних зв’язків, реформи митниці.

Всі дії, які закріплені в планах уряду, базуються на зобов’язаннях, які в нас є. Але ми не можемо рухатися у всіх напрямках з однаковою швидкістю, є сфери, в яких ми йдемо вперед і бачимо великі амбіції.

Ці амбіції частково були виголошені президентом щодо асоціації з цифровим ринком ЄС, посилення митного співробітництва, енергетичного співробітництва, посилення співробітництва в сфері юстиції, свободи, безпеки. Фактично весь попередній рік ми витратили на те, щоб ці перспективи стали реальністю.

Лариса Денисенко: Технічні аспекти та підготовка всієї нормативної бази покладається на уряд. Чи втручаються в цю сферу народні обранці та обраниці, з якими ініціативами вони виступають? Чи є шкідливі ініціативи, скеровані на те, щоб зупинити процес?

Ольга Стефанішина: У правовому полі як таких проблем немає, тому що за Конституцією є лише три суб’єкти законодавчої ініціативи – президент, народні депутати та уряд. У всіх європейських країнах уряд має першочергову прерогативу щодо внесення актів законодавства, які стосуються формування політики. Це означає, що уряд вносить бачення політики, депутати розглядають його і приймають рішення. Водночас зараз у нас немає такої великої політичної культури – уряд формує політику і, логічно, що вносить рішення на основі консенсусної політики, яка схвалена урядом, а депутати мають таке ж право. Враховуючи те, що в нас плюралізм думок і цей парламент є дуже різноплановим, є певні ситуації, коли нескоординована робота з профільними міністерствами, міністрами, вносяться альтернативні політики. І ми це відстежуємо.

За ці два роки, за керівництва віце-прем’єра з питань євроінтеграції, ми на 100% налагодили роботу в уряді, за цей час жодної ініціативи, яка б не відповідала або суперечила інтеграційним зобов’язанням не було внесено на розгляд  парламенту та не було прийнято на урядовому рівні. Але ми також працюємо з парламентом, із секторальними комітетами, з комітетом по євроінтеграції над рамковими рішеннями, які би допомогли нам рухатися, а також чітко висловлюємо публічну позицію стовно тих рішень, які не відповідають Угоді про Асоціацію.

Ірина Славінська: Не секрет, що не всі можновладці, депутати читали Угоду про Асоціацію, і подекуди можуть говорити щодо неї не завжди релевантні судження. Чи відстежуєте ви царину не лише законодавчих пропозицій, але й публічних висловлювань, можливо, є успішні або неуспішні кейси просвітницької роботи?

Ольга Стефанішина: На рівні уряду цієї проблеми немає, тому що в кожному міністерстві є заступники міністра з питань європейської інтеграції, які організовують та комунікують цю роботу всередині міністерства. Водночас, можливо, є не такий високий рівень обізнаності щодо зобов’язань в рамках Угоди. Можливо, це незнання провокує певне нерозуміння або висловлювання, які можуть мати негативний політичний вплив у рамках всієї держави на наш імідж.

За останній час нам вдалося проробити велику роботу в парламенті з секторальними комітетами, підтвердженням цього є те, що 28 лютого спікер і прем’єр-міністр схвалили політичний документ, який є результатом політичного консенсусу щодо голосування в парламенті стосовно євроінтеграційних законів. Всі голови комітетів підтримали цей документ, вже зараз ми маємо майже 12 проголосованих законів у різних сферах, ще сорок мають бути проголосовані до кінця роботи цього скликання Ради.

Лариса Денисенко: Це нові закони, які регулюють означені сфери, чи це зміни в закони, які вже функціонують?

Ольга Стефанішина: Це різні законопроекти, в більшій частині –  зміни до законодавства, тому що адаптація законодавства України розпочалася задовго до того, як Угода була підписана. Була велика програма наближення законодавства, і в кожній зі сфер у нас був певний прогрес. В більшості – це зміни до законодавства, але вони суттєві.

Наприклад, зміни до Митного кодексу стосовно захисту прав інтелектуальної власності при митному оформленні товарів. Ми знаємо ситуацію, коли дорогі речі дорогих брендів контрабандою провозяться через митницю. Бувають ситуації, коли це кваліфікується неправильно. Пропозиція, яку зробив уряд щодо виконання цих зобов’язань, достатньо м’яка. В ЄС митник, який вас пропускає, має повноваження вас зупинити, поставити під сумнів певні товари чи дії. Ми знайшли більш м’який підхід. Враховуючи, що зобов’язання мають бути виконані в 2019 році, ми передбачили більш чіткі повноваження. Тому така урядова пропозиція була внесена – це невеликі за обсягом зміни, але вони матимуть величезний вплив на захист громадян і бізнесу, який працює відповідно до законодавства.

Лариса Денисенко: Коли Угода про Асоціацію підписувалася, дуже часто розганялися «жахалки», що тільки вона почне діяти, це вб’є маленькі фермерські господарства, бо вони не витягнуть працювати за стандартами. Що можна сказати на цю тему?

Ольга Стефанішина: Майже три роки щодо сільського господарства тривала реформа безпечності та якості харчових продуктів. Прийнято законодавство, підзаконна база, створені інституції – ми впроваджуємо краще регулювання, яке працює в усьому світі і в державах ЄС.

Очевидно, на сільське господарство покладаються додаткові зобов’язання. Але якщо ми говоримо про молоко – наприклад, бабця, яка має корову, збирає молоко та потім віддає на виробництво, вона має дотримуватися певних стандартів гігієни, якості. Це певні зобов’язання, але ми з вами будемо споживати якісніше молоко.

У цьому році уряд сформував безпрецедентно велику програму підтримки сільського господарства – закон стає чинним не одразу, через півроку після ухвалення, буде перехідний період. Такі рішення приймаються, це впливає на якість продуктів, які ми споживаємо. Це не означає, що сільського господарства та корів у нас не буде. Просто є  певні умови, які ми маємо поставити всім, щоб можна було говорити, що в нас продукти європейської якості.

Ірина Славінська: Всі ці зміни, передбачені Угодою про Асоціацію, – це захист великих чи малих аграріїв?

Ольга Стефанішина: Багато держав, які підписували Угоду про Асоціацію, робили певні застереження стосовно стратегічних сфер економіки або інших сфер життя. В українській Угоді про Асоціацію аграрна сфера теж дуже сильно захищена –  дуже м’які зобов’язання, які Україна може жорстко контролювати. Вона не спрямована на захист окремих аграріїв – умови однакові для всіх. Існують застереження щодо малих сільських господарств, які виробляють продукцію для власного споживання, для сусідів у маленькому селі.

Лариса Денисенко: Яка ще сфера потребує прицільного захисту та м’яких умов?

Ольга Стефанішина: В Угоді про Асоціацію з усіх сфер, які вона охоплює, є велика частина, що стосується функціонування зони вільної торгівлі. І у великій частині зобов’язань передбачене повне відкриття ринку ЄС. Це означатиме повну інтеграцію України в ринок ЄС і те, що наші компанії діятимуть на ринку ЄС за тими ж умовами, так само європейські компанії мають право діяти в Україні. Ці рішення ще мають бути прийняті в рамках Угоди – коли таке відкриття буде відбуватися, на яких умовах, після виконання яких зобов’язань. Приймаючи це рішення, яке має схвалюватися урядом або парламентом, Україна має базувати його на актуальній ситуації на ринку. Угода дає широкі можливості, щоб відстоювати свої інтереси.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.