Україна — космічна держава, і я можу це довести, — Любомир Сабадош

Як мільярди гривень наче провалились у «чорну діру» і чому звільнення керівника КБ «Південне» викликало потужний опір працівників? Які шанси молодих фахівців обійняти керівні посади у високотехнологічній космічній індустрії? Яка імовірність, що два супутники, які планує запустити Україна, прогнозуватимуть врожаї, чи збиратимуть розвідувальну інформацію? Як київський завод «Арсенал» здатний прислужитися обороні країни?

Любомир Сабадош: Україна є космічною державою і готує спеціалістів, які стають космонавтами та будують космічну техніку.

Андрій Куликов: А чого бракує?

Любомир Сабадош: Ситуація нині така: Україна не має незалежного доступу до космічного простору і поставила перед собою амбітну ціль його отримати. Такий проект намагалися реалізувати наші компанії в Бразилії, він називався «Циклон-4». На жаль, цей проект нині не рухається.

Наталя Соколенко: А які «живі» проекти наразі має агентство?

Любомир Сабадош: Саме таке питання я поставив собі, для того, щоб зрозуміти, які проекти є перспективними і мають бути реалізованими. Аналіз став базою невтішного висновку:проекти, які велись, не дали реального результату.

Єдиний «живий» проект — реалізація космічної програми на 2017 рік. Це 5-річна програма, яку реалізують підприємства космічної галузі і не тільки. Перед нами стоїть завдання виготовити два супутники, які мають бути запущені у космос у 2018 році. На жаль, без допомоги вітчизняного ракетоносія, тому що нині не маємо власного космодрому.

Андрій Куликов: В чому конфлікт довкола КБ «Південне»?

Любомир Сабадош: Встановлено зловживання, які оцінюють у понад 130 млн грн збитків, тому компанію характеризують як збиткову. Рішенням колегії космічного агентства було прийнято результативну частину про розірвання контракту із паном Дегтярьовим у зв’язку із негативними фінансовими результатами діяльності компанії.

Андрій Куликов: Тоді чому трудовий колектив підтримує цього директора?

Любомир Сабадош: Оголошення наказу про звільнення було сприйнято негативно. Будучи в Дніпропетровську, я намагався роз’яснити ситуацію. Як на мене, було достатньо аргументів того, чому прийнято таке рішення.

З державного бюджету на проект «Циклон-4»  виділено понад 4 млрд грн і держава як основний кредитор запитує, де ж результати?  В результаті ми мали отримати ракетоносій: очікувався пуск у 2011, 2013, 2015 роках.

Андрій Куликов: Яким чином обиратимуть нового директора?

Любомир Сабадош: Відбір на керівну посаду КБ «Південне» має відбутися шляхом відкритого конкурсу. Я підписав листа до Міністерства економіки з проханням долучити до складу конкурсної комісії представника безпосередньо ради молодих представників космічної галузі. Я отримав інформацію, що є щонайменше 4 молодих працівники, які можуть конкурувати за здобуття цієї посади.

Наталя Соколенко: Є у планах Державного космічного агентства долучитися до освоєння Марсу?

Любомир Сабадош: Будь-який проект у космічній галузі є досить дорогим. Зараз ми думаємо, що можемо зробити, маючи потужний науково-виробничий потенціал. Ми кажемо, що можемо створювати супутники та ракетоносії, можемо стати партнерами з європейськими чи американськими колегами у реалізації місячної програми. Разом ми мали б успіх у цьому.

Стосовно польоту на Марс — це питання обговорюється, але воно не під силу одній державі.

Слухач: Як київський завод «Арсенал» здатний прислужитися обороні країни?

Любомир Сабадош: Виробництво продукції є досить дорогим, тому керівництво заводу «Арсенал» має подумати, що потрібно зробити для того, щоб вона була прибутковою та забезпечувала інтереси національної безпеки.