Україна не призначила 17 послів, бо все контролює Порошенко — політолог

Чому Україна досі не призначила 17 послів? Питання у браку кадрів чи у дипломатичних прорахунках України? На зв’язку зі студією представник організації “Майдан закордонних справ”, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара.

Анастасія Багаліка: Це не нова проблема насправді, як ви прокоментуєте це – дипломатичні прорахунки чи брак кадрів, що спричиняє ситуацію?

Олександр Хара: Я б не сказав, що це є проблема, це є симптом більшої проблеми. Жартома я можу сказати, що в Україні немає як такого міністра закордонних справ, а є президент, кома, міністр закордонних справ. Пан Клімкін фактично є технічною посадовою особою, яка виконує певні вказівки, а не фактично керує зовнішньою політики, як це би мало бути. Президент контролює всі процеси, для нього це надзвичайно важливо, він вважає себе найкращим дипломатом. Я нагадаю, що він закінчив Київський інститут міжнародних відносин свого часу, навіть очолював спілку випускників, був певний час міністром закордонних справ, звичайно, це все дає йому суб’єктивні підстави вважати себе найкращим дипломатом, і тому він хоче контролювати все.

Не розбудовується система, яка б працювала сама по собі. Якщо порівняти РФ і Україну з точки зору побудови влади, в нас перевага (і тому ми не втратили державність), що була децентралізація влади, не було єдиного центру, який можна було б захопити і контролювати всю державу. В Росії інше – абсолютна ієрархія. І власне Петро Порошенко, як людина, яка вийшла з СРСР, він вибудовує, фактично, таку собі маленьку Росію, а не європейського чи американського зразка державний апарат – який децентралізований і може працювати в умовах, коли найвищі посадові особи щодня не втручаються в його діяльність.

Другий  момент – щодо пріоритетів. Дуже часто ми маємо тези, що в нас є союзники, нас підтримують. На жаль, Україна не має союзників, бо це не просто слова, це мають бути певні юридичні і фактичні зобов’язання. Співпадіння інтересів з певними країнами – США, Британії – подається як союзництво, хоча насправді цього немає. Як ми закінчували 2017 рік – ми бачимо проблему і на польському напрямі, і з угорцями, і трошки з румунами. Це є показник того, що стратегії як такої немає. Ми впираємося в проблеми інтелектуальну, кадрову та інші.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі