Україна припинила військово-технічну співпрацю з Росією — що це означає?

Олександр Крамаренко, головний редактор Деньги.UA коментує це рішення: “Потрібно подивитися на структуру військово-промислового комплексу України. Він ще з радянського часу складений так, що в Україні можна було виробляти не так багато кінцевої продукції. Саме ця обставина є причиною того, що так довго продовжувалася співпраця – на підприємствах вироблялася продукція, що ніде, крім Росії, не була потрібна”. Водночас Олександр Крамаренко зауважує, що українську продукцію з російського ринку витискали вже давно, оскільки в Росії вже певний час діяла програма імпортозаміщення. 

Василь Шандро: Чи не запізно Україна припинила військово-технічну співпрацю з Росією, і на що вплине це рішення?

Олександр Крамаренко: Наш військово-технічний комплекс був побудований так, що в нас є небагато підприємств, які виробляли кінцеву продукцію. В більшості своїй, ми виробляємо комплектуючі авіаційні двигуни у Запоріжжі, електроніка у Харкові тощо. І ці комплектуючі більш ні для кого, крім Росії, ми не продавали. В цьому, напевно, була причина того, що так тягнули з рішенням про припинення військово-технічної співпраці. Адже на цих підприємствах робили люди, яких потрібно буде підтримати. Ще одна причина затягування з цим рішенням полягала в надії на розумні вчинки з боку Кремля, і коли надія згасла, був зроблений останній крок.

Ірина Славінська: Що тепер робити з тією продукцією, яка розробляється на заводах військово-технічного комплексу?

Олександр Крамаренко: Справа в тому, що програма імпортозаміщення в Росії працює вже років 10, і ця країна вже давно поступово відмовлялась від нашої авіаційної техніки, ракетних комплексів тощо. Тому для нас ця проблема виникла не зараз. Можливо відбудуться деякі перепрофілювання, будуть створюватися умови для проведення ланцюжка від комплектуючих деталей до кінцевого продукту. Але я не думаю, що багато підприємств виживе.

Василь Шандро: Ця продукція не потрібна іншим країнам?

Олександр Крамаренко: Ринок зброї і ринок комплектуючих — річ дуже замкнена. Тобто, наприклад, літак проектується в 2000 році, тоді ж підписується договір про виготовлення для нього двигуну, і через десять років його починають випускати. Отже, це дуже довгий процес і він замкнений на традиційних постачальників. Я думаю, що це все закінчиться перепрофілюванням, тобто, заводи або будуть виробляти власну зброю, або на них будуть вироблятися комплектуючі не військового призначення.

Ірина Славінська: Ці підприємства були прибутковими? Чи не вплине це припинення співпраці на економіку України?

Олександр Крамаренко: Втрати, звичайно, будуть, але називати їх катастрофічними я би не став.