Україна вперше на загальнонаціональному рівні вшановує память жертв голокосту ромів

У студії голова міжнародної громадської організації ромів “Кєтанє” та президент ромської ради України Юрій Іваненко та правозахисниця Олена Фюдр.

Лариса Денисенко: Вперше настільки маштабно із залученням Міністерства культури вже виходимо на офіційний рівень – буде відбуватися кілька подій. Вони стосуються вшанування, обговорення нагальних питань, того, що відбувається з ромською громадою в Україні. Буде 2 і 3 серпня відбуватися і обговорення, і вшанування, і події в Бабиному Яру. Можете ширше представити, куди люди можуть підійти, щоб долучитися і вшанувати, послухати, поговорити?

Юрій Іваненко: Мабуть, це вперше, таки масштабний захід. В цьому заході приймають участь Міністерство культури, нам допомогає фонд Відродження, пішла нам на зутріч КМДА, також допомогла партія Європейська партія, особисто Катеринчук, який нам допомогає з усіх питань, з яких ми до нього звертаємось. Хотілось би, щоб всі партії, які у нас є, допомогали б нам і йшли нам на зустріч. Ми вирішили в цьому році зробити такий масштабний захід тому, що те, що ми робили у себе на місцях – це були невелички заходи, які були на рівні міста або області, а це всеукраїнський захід. По-перше, у нас є меморіальний пам’ятник – ромська кібітка в Бабиному Яру, об 11 годині ми зробимо там ходу і запрошуємо всіх. Там будуть і євреї, також ми запросили татар, вірменів. Ми зробимо концерт-реквіем у Маріїнському парку на відкритий сцені Мушля. Ми пробуємо достучатись до душ людей, щоб вони подивились на нас з іншої сторони. Ми хочемо показати, що роми – це українці і нам треба співпрацювати. Ми робимо перший крок до вас із відкритою душею – приймайте нас такими, які ми є.

Лариса Денисенко: Хочу запитати у вас, наскільки потрібно говорити з українками та українцями, незалежно від нашого етнічного походження, про ставлення і повагу одне до іншого. Дійсно, останнім часом, від вбивств до погромів – ми бачимо, що йде наступ на ромські ромади, існує дискримінація. Як це можна змінити?

Олена Фюдр: Насправді, інструментарій є. Так, як Україна долучається в більшості до європейських традицій законодавчих, то ми говоримо, що і конвенції, і безліч європейськи інституцій слідкують за цією темою. На мою думку, проблема – це людський фактор. Той же слідчий, той же працівник правоохоронних органів, який би він грамотний не був, якщо у нього з дитинства є упередження, він не може забрати від себе цю людську істоту. Навіть усна народна творчість дає нам “цигани вкрадуть, не лягай скраю, бо цигани заберуть” – воно напівсвідомо, але закладається. Тому ми постійно стикаємось, що стаття про нероспалювання мови ворожнечі не спрацьовує. Як правило, б’ють слабшого або ідуть і вчиняють безчинства по відношенню до людей, до яких є страх. Ми, як правозахисники, бачимо проблему в тому, що люди мало цікавляться. Мені здається, мовою юриспруденції не можна вирішити це питання – це буде тільки залякувати. Ми говорили і постійно говоримо на своїх зустрічах про формат намагато глибший.

Любомир Ференс: Ситуація ромів є непростою і в інших країнах. В Італії також відбуваються достатньо жахливі події, де підпалюють табори поряд з Римом. І суспільство є набагато більш відкритим. Коли Україну порівнюють з Європою, не все так однозначно. Чи Україна має особливу специфіку і має вирішувати проблему співіснування різних людей?

Олена Фюдр: 14 етнічних груп ромів. Українські роми – це серби і вони тяжіють до культури, традицій і навіть до запозичених слів мови від українців. І світогляд у нас також український, тому всі специфічні традиції, які породжуються в цьому конгломераті, сповідуються тут. В Угорщині, Румунії можуть бути ще страшнішими ситуаціями, але там немає тієї волі і свободи, яка є у українських ромів. Для ромів найважливіше їхня воля і свобода – вони за неї віддають життя. Але ж так само і українці віддають свої життя за свободу, незважаючи ні на вік, ні на стать.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.