Україна знесучаснюється? Про трайбалістичність і відсутність стратегії майбутнього говорить Михайло Мінаков

Професор кафедри філософії Києво-Могилянської академії аналізує послання президента Порошенка до парламенту

Ведучі

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Михайло Мінаков

Україна знесучаснюється? Про трайбалістичність і відсутність стратегії майбутнього говорить Михайло Мінаков
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_hh_2017-09-07_minakov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_hh_2017-09-07_minakov.mp3
Україна знесучаснюється? Про трайбалістичність і відсутність стратегії майбутнього говорить Михайло Мінаков
0:00
/
0:00

У студії Громадського Радіо — професор кафедри філософії Києво-Могилянської академії Михайло Мінаков.

Лариса Денисенко: Наскільки у суспільстві, де відбувається збройний конфлікт, важливі послання до представницької влади?

Михайло Мінаков: У різних ситуаціях, в різних народах така промова має можливість бути різною. Наш президент вибрав свою стратегію: він багато і довго говорив, парламент уважно слухав. Ми знаємо, що у нас парламентська культура побудована на неслуханні. Тут іноді навіть вставали, коли президент вихваляв армію, військову реформу.

Слід сказати, що ця промова мала суттєві недоліки. Передусім вона була надто дріб’язковою. Президент насолоджувався промовою. Це було очевидно. Чи насолоджувався народ, чи отримав відповіді на питання, що зараз бентежать людей?

Ірина Славінська: Але ж низка перемог прозвучала.

Михайло Мінаков: Так, перемоги важливі. Важко тут щось закинути президентові. Треба повернути бодай якусь надію людям. В цій частині він дуже непогано спрацював.

Бракує розмови про мету, цілі. Розмова про НАТО і про ЄС — це фігура замовчування того, що насправді має бути зроблено.

Так, формально в Україні президент не є відповідальним за соціально-економічний розвиток, але ми чудово знаємо, що неформально президент контролює всі центри влади на національному рівні.

Якщо говорити про експертну аудиторію, то мені бракує експертного звіту, який би мав підтримувати і підкріплювати президентську промову. Довгий час, з часів президентства Ющенка, ці доповіді надавалися. Зараз ми такого звіту немає.

Лариса Денисенко: Це свідчить про те, промова пишеться в якості піар-ходу? Чи існує якась аналітична база, моніторинги?

Михайло Мінаков: Імовірно, що якісь матеріали у президента були, але те, що вони не оприлюднені, викликає у мене запитання.

Слід сказати, що ця доповідь була страшенно ідеологічна. Коли ми не можемо відповісти на якесь питання, то ми починаємо шукати слова, поняття, які відволікають увагу.

Багато «ворога», слово «Росія» траплялося майже настільки часто, як і слово «Україна». Консервативна лексика президента дає сигнал. Треба розуміти, що консервативна революція в Україні продовжується. Це ми почули від президента.

Слід віддати належне президентові: від нього прозвучало те, що уряд цього року не буде втручатися в справи церкви. Друге — прохання до Ради викреслити керівників громадських організацій з числа тих, хто зобов’язаний декларувати в системі електронного декларування.

Ще один вузлик — вибори. Наша демократія дуже обмежена. За останні півтора — два роки вона стала зовсім звуженою. Це передусім про вибори. У нашому ЦВК з 15, здається, уже 13 людей мають застарілий мандат.

Ірина Славінська: Що ставиться в плюс нинішній владі? На яку групу це спрямовано?

Михайло Мінаков: У президента дві групи — майбутні виборці та депутати. Президент говорив про безвізовий режим (він ставить це собі в заслуги) та економічне зростання. Мені не сподобалося, як президент порівнює сьогоднішню ситуацію з 2009 роком. Це була вже електоральна риторика.

Ірина Славінська: Наскільки модернізаційний проект України постав у сьогоднішньому виступі Петра Порошенка?

Михайло Мінаков: Можна сказати, що Україна знесучаснюється. Ми є великою країною, яка стає дедалі менш сучасною, менш розвиненою, орієнтація на аграрність, на трайбалістичні настрої, побудову моноетнічної, мономовної держави в багатоетнічній, багатомовній країні. Все це призводить до суттєвих дисбалансів. Знову ми вибудовуємо дисбаланс між державою і країною, який не слугує розвиткові. Він створює додаткові перешкоди кожному, хто живе в Україні. Президент не надав в більшості випадків відповіді, як прибрати ці перешкоди. Президент згадував дрібні перешкоди, які було прибрано для бізнесу, це непогано, але глибина суспільної і культурної кризи настільки глибока, що зволікання і загравання з другорядними питаннями не на часі.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.