Українці — лідери серед тих, хто стають стипендіатами програми обміну «Erasmus+»
В рамках програми «Європейська хвиля» говоримо про можливості навчання українців у Європі, про проект «Erasmus+» та про те, чи повертаються учасники програми по її закінченню в Україну
Гості студії — Жанна Таланова, менеджерка з аналітичної роботи організації «Національний Erasmus+ офіс в Україні», та Любов Щітка, начальниця відділу міжнародних освітніх проектів МОН, — кажуть, що українці долають великий конкурс та постійно займають лідерські позиції серед тих, хто таки отримав стипендії на навчання у європейських вишах.
Наталія Соколенко: Зараз початок нового навчального року. Які можливості цьогоріч є у тих, хто зацікавлений у програмі?
Жанна Таланова: Програма «Erasmus+» є наступницею програми «Tempus», умови та можливості якої зберігаються — це реформа вищої освіти за підтримки Європейського Союзу, створення нових програм у ході освітнього процесу. Для студентів залишився і розширився такий напрям як «Erasmus Mundus». Його двома піднапрямками є кредитна мобільність, тобто можливість короткострокового навчання, та ступенева система, що має на меті здобуття відповідного освітнього ступеню у будь-якому європейському університеті. Європейський Союз сприяє інтеграції європейського освітнього середовища як єдиної системи.
Ірина Соломко: Скільки людей щорічно мають можливість стати учасниками цієї прорами?
Жанна Таланова: Якщо говорити про магістерський рівень — це близько 50—100 чоловік. Конкурс дуже великий, адже відкритий для всього світу. За нашими підрахунками, Україна лідирує (вона то на першому, то на другому місці) за відсотком тих, хто вступають на навчання за програмою.
Ірина Соломко: Чи повертаються вони по закінченню програми?
Жанна Таланова: Вимоги повертатися немає, але практично всі повертаються.
Наталія Соколенко: Що цього року пропонує Міністерство освіти?
Любов Щітка: Найперше, я б хотіла сказати про міжурядові чи міжвідомчі угоди, через які учасники освітнього процесу можуть подаватися на стипендійні програми. Умови їх різні і кожна пропонує свої можливості. На разі маємо близько 30 таких угод, більш-менш активних. Міністерство освіти пропонує перегляд цих угод та їх аналіз.
Ми маємо гармонізувати наш простір освіти до європейського. Для того, щоб відбувався обмін досвідом, потрібно узгодити всі механізми у нормативній сфері, щоб він відбувався злагоджено.