Українська автентика у сучасній обробці: експерименти гурту The Doox

Про творчість колективу і автентику у сучасній музичній культурі розповідають Максим Бережнюк та Юлія Маляренко

Василь Шандро: Ви граєте разом вже близько трьох років. Розкажіть про колектив.

Максим Бережнюк: Ми пройшли великі випробовування і вирішили створити цей гурт у варіанті етно-року, щоб реалізовувати матеріал, який ми накопичили. Музичну освіту маємо тільки ми з Юлею, інші займаються музикою, як хобі. Для радіо робимо мейнстрім. А на живих виступах граємо з басами, ударними інструментми. Все як має бути.

Василь Шандро: Чи багато сьогодні подібних музичних експериментів?

Юлія Маляренко: Багато і це добре. Я вважаю, це гарно, що є багато етно-гуртів. Завдяки цьому українська пісня жива і вічна. Молоді треба слухати більше етнічної музики, щоб вони любили свою культуру.

Василь Шандро: Зараз вже менше асоціацій з шароварщиною, коли ми говоримо про українську музику?

Юлія Маляренко: Менше, багато нових гуртів і багато шанувальників. Звичайно, на це впливали події в Україні.

Василь Шандро: Наскільки сьогодні в Україні актуалізувалися військові пісні?

Максим Бережнюк: Зараз популярності набувають повстанські пісні. З ними відправляються на Схід, аби підбадьорювати наших захисників. Так само сталося із цією піснею. Це колядка, але в ній сказано, що «військо збирає молодий Іванко, військо збирає, ворогів проганяє, коником грає».

 

Василь Шандро: Розкажіть про поїздку у Маріуполь?

Максим Бережнюк: Враження дуже приємні. Нас дуже гарно сприймали. Прийшли ті люди, які люблять таку музику. Їхня реакція була позитивною.

Максим Бережнюк: Також були люди, які не знали, що відбуватиметься. «Азов» влаштував справжній бал-маскарад із військовою технікою. Туди приходили люди з діточками. Вони були у шоці, що на сцені виступають гурти етно-рокового спрямування. Після концертів підходили і казали, що такого не чули і не бачили. Просили приїхати ще.

Василь Шандро: Наскільки нам відома музика тих країв? Чи вона адаптована у загальнонаціональний музичний контекст?

Максим Бережнюк: Так. Навіть Дніпропетровська область сьогодні активно обговорюється світовими ЗМІ, адже дніпропетровські пісні вважаються нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО. У Донецькій області дуже багато українських сіл, де співають автентичні пісні.

Василь Шандро: Вокал, який ви використовуєте у проекті, велика рідкість. Вже немає у кого вчитися такій манері співу. Наскільки ця автентична народна манера співу звучить у поєднанні із електронною музикою?

Юлія Маляренко: Я вважаю, що це гармонійно. Ми намагаємося подавати цей вокал так, як співали предки. Мені здається все звучить гарно, тим більше із сучасними обробками.

Василь Шандро: Чи є у вас студійні альбоми?

Максим Бережнюк: Поки що зупинилися на демо-альбомі. Наші записи можна слухати на сторінці у soundcloud, є записи у Facebook та vk.com

Василь Шандро: Розкажіть про пісню “Маланка”.

Максим Бережнюк: Ми зробили цю пісню разом із гуртом “Кораллі” з Івано-Франківська. Вони тут грають на трембітах і нам підспівують.