«Українська історія за радянських часів пробивалась з великими труднощами», — Лариса Брюховецька

Кінознавець і кінокритик, головна редакторка журналу «Кіно-Театр» пані Лариса Брюховецька розповідає про вклад кінематографа в висвітлення української історії

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Василь Шандро

Гостi

Лариса Брюховецька

Згодом, вже в студії, продовжимо розмову з режисером Іваном Канівцем, який зняв фільм «Українська революція», в якому  зобразив події української революції 1917-1921рр, названою в  радянські часи громадянською війною

Василь Шандро: За два дні ваш журнал «Кіно-Театр» святкує 20 років. Коли і де відбудеться ця урочистість, і як ви будете її відзначати?

Лариса Брюховецька: Це буде своєрідне зібрання друзів журналу, запрошуємо, до речі, всіх цінителів мистецтва, кіно та театру. Відбудеться святкування 12 травня о 17 годині в Галереї Мистецтв ім. Олени Замостян. І в рамках цієї зустрічі буде представлена моя нова книга, яка має назву «Найцікавіша історія в Європі. Екранні версії».

Василь Шандро: Ця книга стосується історії України в українському і не лише українському кінематографі. Що ви можете сказати про відображення тієї історії в українських стрічках? Чи можна говорити, що в радянські часи була спроба захоронення української історії?

 Лариса Брюховецька: Історія України в радянський період пробивалась з великими труднощами. Можна умовно поділити висвітлення української історії в  ті часи на три періоди.  Перший Фото - «Українська історія за радянських часів пробивалась з великими труднощами», — Лариса Брюховецька  це період «розстріляного відродження», коли українці могли себе проявити як нація. В кінематографі спостерігаємо тему історії в таких стрічках, як «Звенигора» О.Довженка, «Тарас Трясило» «Перлина Семіраміди» і т.д. Потім ці фільми стали заборонені, а «Тарас Трясило» і « Перлина Семіраміди» досі не транслювалися українському глядачеві. Другий період Фото - «Українська історія за радянських часів пробивалась з великими труднощами», — Лариса Брюховецька  це період відлиги, коли в нас з’явився такий масштабний фільм, як «Захар Беркут», коли почали екранізувати Гоголя, де фігурували українські козаки. Третя хвиля зацікавленості історією була на початку 80-х, коли з нагоди 1500 річчя Києва на екрани вийшли такі фільми як «Ярослав Мудрий» Григорія Кохана та «Княгиня Ольга»  Юрія Іллєнка.

Василь Шандро: Наскільки період української революції заявлений та помітний в українському кінематографі?

Лариса Брюховецька: В радянський період всі ці події були викривлені тому, що було зневажливе ставлення до боротьби за незалежність України. Коли ж за часів незалежності з’явилась можливість цей період показувати, вийшла монументальна праця студії «Національна кінематика України» «Невідома Україна» Фото - «Українська історія за радянських часів пробивалась з великими труднощами», — Лариса Брюховецька  це багатосерійна стрічка. Пізніше з’явилися якісні твори та документальні фільми, зокрема, твори Сергія Буковського про голодомор. Потрібно відзначити визначний фільм Єжи Гофмана «Україна. Становлення нації».

Василь Шандро: В студії присутній режисер Іван Канівець, який за декілька днів презентує дві серії фільму «Українська революція». Що таке українська революція в двох словах?

Іван Канівець: Українська революція Фото - «Українська історія за радянських часів пробивалась з великими труднощами», — Лариса Брюховецька  це історичний період, який розпочався в 1917р. і закінчився в 1921р. Цей термін виник в істориків, які досліджували цей період. І мій фільм так називається, тому що Всеволод Петрів, автор спогадів, які взяті за основу цього фільму, так і назвав свою книжку «Спомини з часів української революції».

Василь Шандро: Що можна додати до слів Лариси щодо участі кінематографа в історії тих часів?

 Іван Канівець: За радянських часів не було мети реалістично показати той період. Однією з настанов було  Фото - «Українська історія за радянських часів пробивалась з великими труднощами», — Лариса Брюховецька  не показувати символів української державності: не звучав український гімн, не можна було побачити українського прапору. З часом ситуація, звичайно, змінилася, і  після 1991 року з’явилося дуже багато фільмів на цю тему, але, справа в тму, що ми  досі достеменно не знаємо всього про події тих часів. Зараз відкриваються архіви і відкриваються нові й нові відомості, які після історичного обігу можуть бути підхоплені кінематографом.

Василь Шандро: Як збудований ваш фільм і коли буде показ?

Іван Канівець: Фільм складається з двох серій, кожна з яких по 25 хвилин. 11 травня о 19 в «Червоній залі» Будинку кіно ми організуємо показ одразу обох серій.

Анастасія Багаліка: Період, відображений у вашому фільмі, був періодом якої-ніякої української держави, і є багато нарікань щодо керівництва того часу. Як це описує автор книги, спогади з якої ви брали за основу до цього фільму? Чи не звинувачує він Грушевського, наприклад? І чи можна провести аналогію з сучасними подіями?

Іван Канівець: Українці того періоду проявили дуже важливу якість: вони значною мірою ігнорували політичні поділи чи чвари, яких тоді було так само багато, як і зараз. Тому що для них було важливе майбутнє України. Особливо військові  знали, що їм наразі потрібно створити державу, захистити її, а потім вирішувати політичні питання. Що стосується аналогії, то вона проявляється в методах , які використовується проти України. Все один в один Фото - «Українська історія за радянських часів пробивалась з великими труднощами», — Лариса Брюховецька  і народна влада, і заяви московських головуючих, що ніякої війни в Україні немає і таке інше. Але з точки зору результату, то ми бачимо значні відмінності. Тоді бойові дії почалися на початку грудня, а вже в січні в Києві були російські війська.

теги: