facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Українська наука за 5 років може вийти на європейський рівень, — Скороход

На українських науковцях хочуть зекономити. Про фінансові проблеми Академії наук та перспективи розвитку науки в Україні розповів Олександр Скороход, голова Ради молодих вчених НАН України

Українська наука за 5 років може вийти на європейський рівень, — Скороход
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Олександр Скороход: У проекті держбюджету на 2016 рік передбачено злиття усіх галузевих академій наук і оптимізація майна. Розпорядником бюджетних коштів буде не Академія, а Міносвіти. Спекуляції можуть бути навколо земельних ділянок НАН України. Галузеві академії розвивалися як окремі структури, і їх не можна об’єднати адміністративним шляхом.

Потрібно оновлювати наукові установи, але це потрібно робити поступово і мудро. Я брав участь у розробці системи атестації наукових установ та кадрів. Наступному року ми плануємо її апробувати та запустити, причому із залученням міжнародних експертів. Цю систему високо оцінили наші німецькі колеги. Це допоможе оцінити ефективність вітчизняних установ з урахуванням відмінностей між різними галузями наук. Я маю велику мрію — побудувати таку ефективну систему науки, яка існує за кордоном.

Андрій Сайчук: Як молоді вчені вживаються зі старшими?

Олександр Скороход: Систему, на жаль, не змінити. Нам потрібно просто робити свою справу, реалізовувати той реформаційний законопроект, який було прийнято. Це дасть нам змогу максимально наблизитись до Європи, якщо реформа не буде гальмуватися. Зараз є дуже багато як прикладних розробок, так і теоретичних досліджень, які згодом ляжуть в основу практичних розробок. Якщо держава буде приділяти цьому достатньо уваги, ми можемо вийти на високий рівень.

Поділитися

Може бути цікаво

Чи можливо відновити зруйновані Росією екосистеми України

Чи можливо відновити зруйновані Росією екосистеми України

«Травма може стати ресурсом»: як війна трансформує культурну ідентичність

«Травма може стати ресурсом»: як війна трансформує культурну ідентичність

«Конкурс мов у Парижі» у 1934 році — міф, легенда чи містифікація

«Конкурс мов у Парижі» у 1934 році — міф, легенда чи містифікація

Культура — частина національної безпеки, і ми бачимо це під час нашої роботи, — Тетяна Олійник про збереження спадщини й ідентичності

Культура — частина національної безпеки, і ми бачимо це під час нашої роботи, — Тетяна Олійник про збереження спадщини й ідентичності