Українське кіно в Брюселі представлять за державний кошт

22 січня почнеться фестиваль Ukraine on Film

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Любомир Ференс

Гостi

Іван Козленко

Українське кіно в Брюселі представлять за державний кошт
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_hh_2017-01-12_djadyk_kozlenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_hh_2017-01-12_djadyk_kozlenko.mp3
Українське кіно в Брюселі представлять за державний кошт
0:00
/
0:00

У студії Громадського Радіо  програмний директор “Артхаус трафік” Ілля Дядик та директор центру Довженка Іван Козленко.

Анастасія Багаліка: Розкажіть кілька слів про Ukraine on Film, який розпочнеться у Брюселі 22 січня.

Ілля Дядик: Це вже другий фестиваль. І ми плануємо проводити його щорічно. Тому що минулорічний фестиваль був дуже успішним і зібрав багато глядачів.

У цьому році фестиваль стосується тематики кордонів. І це не лише кордони географічні, чи державні. Але і кордони у суспільному мисленні. Всі фільми підібрані саме на цю тематику.

Любомир Ференс: Наскільки мені відомо, подія буде відбуватися у головній  культурній інституції Бельгії BOZAR?

Ілля Дядик: Це найвідоміша культурна інституція у Бельгії. Мабуть, її можна порівняти із Арсеналом. Тільки вони займаються усіма видами мистецтва.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про формат. Як це буде відбуватися? Що це за глядачі, які прийдуть дивитись українське кіно?

Ілля Дядик: Глядачів умовно можна поділити на три категорії. У Бельгії велика українська діаспора. Тому, третина буде українців, половина – пересічні громадяни громадяни Бельгії, а третя категорія –дипломати. Тому що Брюсель є неофіційною столицею Європейського Союзу. І ми намагаємось залучити їх всіх на наші покази. Відкриття пройде у найбільшому залі міста на 400 місць. А решта показів відбудеться у менших залах на 100-150 місць.

У великому залі ми відкриваємось із фільмом «Земля», який був відреставрований центром Довженка.

Любомир Ференс: Наскільки мені відомо фільм «Земля» входить до  10 шедеврів світового  кінематографа всіх часів. Правильно?

Іван Козленко: Це складні різні рейтинги: десятки, дванадцятки. До речі, Артхауз посилається на цікавий збіг, що саме у Бельгії цей фільм був уперше відкритий після довготривалої заборони. І саме там на великому журналістському форумі він був визнаний одним із 12 найкращих фільмів.

Але відтоді він не попадав у великі рейтинги. Слід визнати, що за кордоном мало знають це кіно. І дуже влучно, що фестиваль саме цим фільмом відкривається. Тому що для нас фігура Довженка дуже героїчна, а там він примикає до поняття російського авангарду. Дійсно, це буде другий фільм із німих авангардних, які там покажуть.

Це символічно, що саме  у Бельгії буде показана «Земля». Раніше вона була багато де показана. Але все-таки ми говоримо про певне вторгнення українського авангарду в європейський культурний дискурс.

Ілля Дядик: Я ще додам щодо «Землі». Ми не лише показуємо просто відреставровану копію, а під супровід відомого Україні та закордоном етно-гурту “Даха-Браха”.

Іван Козленко: У 2012 році була прем’єра на Одеському кінофестивалі. Ми запропонували їм написати спеціальну музику. Драматургія твору підлаштована під монтаж та драматургію фільму. І слід сказати, що дуже влучно підлаштована.

Я думаю, що це найбільш влучний супровід, який дав друге життя фільму. Бо все-таки німі фільми важко сприймати без супроводу музичного.

Любомир Ференс: Цей фестиваль буде тривати декілька днів. Це за приватні кошти, чи держава виділила якусь суму?

Ілля Дядик: Усі кошти виділила держава. Це бюджет Держкіно та Міністерства закордонних справ. Все ж таки це певна промоція України.

Любомир Ференс: Окрім «Землі», які ще українські стрічки побачать іноземні кіноглядачі?

Ілля Дядик: Не беремо пересічні фільми, а прем’єри яких відбулись на міжнародних кінофестивалях. Фільми, які здобули якісь нагороди і фільми, які відповідають на тематику нашого цьогорічного фестивалю. По-перше, це фільм «Рідні» Віталія Манського. Це відомий український режисер, який народився у Львові. Але майже усе життя він прожив у Росії. Власне, його фільм розповідає про кордон, який утворився між родиною Віталія Манського від початку війни між Україною та Росією.

Інший фільм – це «Маріуполець», який є співтворенням України, Німеччини та Латвії. Відповідно, розповідає про це прифронтове місто і життя людей, про те, як змінюється їх ставлення до Росії, України.

Окрім того, покажемо ще  два фільми. “Українські шерифи” режисера Романа Бондарчука про декілька маленьких міст у Херсонській області. І фільм Тараса Ткаченка “Гніздо горлиці” про українську заробітчанку в Італії.