Українські колядки, що лягають людям на серце

Ірина Славінська: Коли співають колядки, щедрівки та інші традиційні різдвяні пісні? Мій дідусь завжди говори колядникам, що 6 січня колядувати ще рано.

Оксана Стебельська: Традиції колядування у різних регіонах України дуже відрізняються. Колядувати починають ще після Миколая. Але з вітальною колядою від хати до хати ходять вже з 6 січня. Ввечері родина сідає за святкову вечерю з першою зіркою, а вже потім можна йти колядувати.

Але зараз все перемішалося. Вечеряти люди сідають пізніше, колядники ходять в інший час. В тому регіоні, де живуть мої батьки, там така традиція, що вертеп може ходити лише 6 січня, 7 – колядники, 8 – іще хтось. Або є іще таке, що щедрують – тільки дівчата, а колядують – тільки хлопці. Колядують в хаті, а щедрують під вікнами.

Ірина Славінська: Але це локальні звичаї, так? Чи є якісь загальноукраїнські речі?

Оксана Стебельська: Загальноукраїнська традиція – це сама традиція коляди. Подекуди колядують аж до Стрітення, до лютого місяця.

Ірина Славінська: Наскільки музика, яку співають на зимові свята, світська або церковна?

Оксана Стебельська: Коли ми звертаємося до змісту колядок, то розуміємо, що є колядки на релігійну тему, які передають зміст і атмосферу народження Христа. Є колядки світські, з жартівливим змістом. А є і такі, які прийшли ще з дохристиянських часів. Наприклад, ми всі знаємо: «Ой летіла зозуленька. Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я…» Ця щедрівка розповідає про прихід весни, тобто про Новий рік з часів язичників.

Загальну масу цих пісень називають колядою. А вже для тих, хто хоче розібратися, можна окремо виділити колядки, новорічні пісні, щедрівки. В кожному регіоні є свої особливості святкування. Але всі вони занурюють нас в такий специфічний стан, коли всі люди потребують зближення, відчуття родини. Ти розумієш, що щороку їздиш до батьків, туди, де твоє коріння. І щороку ми цю естафету перебираємо, тому що покоління батьків відходить.

Ірина Славінська: У збиранні українського фольклору є важливий і непомітний етап – це, власне, те, як його збирають. Існують цілі експедиції, які їздять по селам. Де взялися ті пісні, які ми почуємо сьогодні?

Оксана Стебельська: Ми народилися в родинах, де всі співали. У Романа батьки професійні музиканти. Колядки співалися на свята і їх знали багато. Навіть, якщо за рік підзабували, коли родина збиралася за столом і їх співали одну за одною, то під кінець вечора всі вже згадували.

Нам завжди хочеться знайти якусь невідому, рідкісну колядку. Ось, наприклад, як ця, яка родом з Самбірщини, де живе Романова родина. У неї ламаний ритм, не всі музиканти тут, в Києві, її зіграють.

Якщо зануритися в цей матеріал, то кожна колядка чи щедрівка має свої цікавинки попри те, що є загальновідомі і поширені, як то «Добрий вечір тобі, пане господарю», яку навіть за Союзу знали всі.

Ірина Славінська: Але все одно найпопулярнішою українською зимовою піснею є Щедрик.

Оксана Стебельська: У нас зі Щедриком є своя історія. Наш гурт створився в 1999 році. В той рік на Різдво ми дуже багато їздили з концертами Америкою. І де б не виступали, в Арізоні, у Вашингтоні, а потім і в Швейцарії, завжди виникали запитання про Щедрик. Тому що, коли говориш, що це український композитор написав, всі роблять великі очі.

Роман Кука: 99.9% переконані, що це американський хорал. І люди не вірять, що це українець написав. Поки доведеш, що це Леонтовича Щедрик…

Оксана Стебельська: Ми щороку намагаємося давати Щедрик в свіжій новій подачі. Він вже звучав і з Гриньківим на бандурі, і в танго обробці, і в джазовій імпровізації. Цього року ми будемо її грати з джазовим піаністом Тимуром Полянським.

Роман Кука: Це музика, яка надається для обробки у будь-якому стилі.

Ірина Славінська: В чому ж секрет?

Роман Кука: В простоті і наспівності. Це мотив, який лягає людям на серце.

 

Оксана Стебельська: Маємо передавати наші колядки і щедрівки з покоління в покоління, щоб наші діти не вчили їх з пісенника, а знали від нас з дитинства, тому що це природно і органічно.

 

Ірина Славінська: Різдво може бути пов’язане також і з сумними періодами української історії, з голодними роками. Чи існують сумні колядки?

Оксана Стебельська: Існують. На жаль, так складаються останні століття нашої історії. Є навіть колядка про сумний Святвечір 33-го року. Є колядки, в яких говориться про те, що вбили батька чи сина.