Українські школярі вчитимуться проектувати мікросхеми, які застосовують Аpple та Tesla

24-29 квітня вперше в Східній Європі саме в Україні почнеться унікальний експериментальний освітній проект UkrTronics, створений на перехресті світів Кремнієвої долини та Київських пагорбів

Ведучі

Любомир Ференс,

Тетяна Трощинська

Гостi

Світлана Хутка

Українські школярі вчитимуться проектувати мікросхеми, які застосовують Аpple та Tesla
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-22_hutka.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-22_hutka.mp3
Українські школярі вчитимуться проектувати мікросхеми, які застосовують Аpple та Tesla
0:00
/
0:00

Він орієнтований на введення українських школярів у світ проектування мікроелектроніки на основі реальних сучасних індустріальних практик.

Що це за експериментальний освітній проект UkrTronics, ми запитаємо в виконавчої координаторки та ініціаторки проекту UkrTronics, запрошеної дослідниці у Стенфорді Світлани Хуткої.

ТетянаТрощинська: Що це за проект?

Світлани Хутка: Це проект, котрий народився як частина більшого проекту, а саме партнерства від університету до індустрії. Це як форма економічної та публічної дипломатії, за рахунок котрої Україна може краще себе презентувати в світі, і таким чином більш щільно включатися в інноваційні системи виробництва наукоємних технологій, розробок і так далі.

Проект UkrTronics спрямований на учіння школярів тому, як проектувати мікропроцесори.

Чим це відрізняється від існуючих програм, які є в Україні? Переважно, вони вчать програмувати вже існуючі мікропроцесори. А в даному разі дітям будуть пояснювати логіку проектування чіпів.

Проект UkrTronics спрямований на учіння школярів тому, як проектувати мікропроцесори

Любомир Ференс: Ви сказали, що є програмування, а ви будете вчити проектуванню. В чому різниця?

Світлани Хутка: За аналогією: ви можете вчитися водити готову машину, або ви можете навчитися, як створити сучасну якісну машину, яку хтось потім до себе експортує.

Отже, проектування та дизайн мікропроцесорів — це як раз про те, як створити таку машину.

Любомир Ференс: І це ціла наука?

Світлани Хутка: Так, звичайно, це специфічні мови проектування, специфічні плати, на яких вони будуть вчитися це робити, і це плати, до речі, на яких вчаться студенти Стенфорда.

Тетяна Трощинська: Хто ці діти, які можуть потрапити в цю програму?

Світлани Хутка: Перший відбір ми робимо, в першу чергу, для дітей учасників бійців АТО, із родин переміщених осіб та обдарованих дітей, учнів фізико-математичних шкіл. І зараз ми це робимо в Києві, тому що з логістичної точки зору в нас недостатньо ресурсів, щоб адекватно забезпечити присутність дітей з регіонів.

Але ця програма за задумом повинна масштабуватися та поширюватися на всю Україну. І на щастя, в мене була можливість говорити про це не тільки з представниками Малої Академії Наук та різними коледжами, але й з прем’єр-міністром та міністром освіти.

Ви можете вчитися водити готову машину, або ви можете навчитися, як створити сучасну якісну машину, яку хтось потім до себе експортує

Тетяна Трощинська: Ви можете розраховувати на якусь підтримку з їхнього боку?

Світлани Хутка: Потенційно — так. В понеділок мені подзвонили з патронатної служби пані Гриневич, з нею буде зустріч, на якій обговоримо, як ми можемо співпрацювати, тому що зараз ця програма має експериментальний характер — ніхто ніколи дітей не вчив працювати із мікропроцесорами індустріального типу, котрі використовуються у найсучасніших розробках в таких компаніях як Аpple Tesla, Intel, Samsung. Це дуже новаторський підхід

З іншого боку, вправи так розроблялися, щоб бути доступними для дітей різних вікових категорій.

Буде два інтенсиви, основна програма — п’ятиденний інтенсив із цифрової електроніки. Діти, які не потягнуть, зможуть просто пройти програму із основ електроніки.

І ми дуже задоволені, що нам вдалося отримати офіційну підтримку від кампанії Imagination Technologies, — це дуже велика компанія Кремнієвої долини, котра на мікропроцесорах розробляє багато нових технологій. І саме їхні плати будуть використовуватись.

Ніхто ніколи дітей не вчив працювати із мікропроцесорами індустріального типу, котрі використовуються у найсучасніших розробках в таких компаніях як Аpple Tesla, Intel, Samsung

Тетяна Трощинська: Якщо діти від 7 до 17 навчаться це робити, що вони далі робитимуть в Україні?

Світлани Хутка: В нас є декілька осередків, де починають працювати із проектуванням мікропроцесорів, навіть є декілька міст, де їх пробують штампувати, хоча переважно їх штампують в Китаї. Але тут йдеться не про штамповку, а про виробництво. Коли центр знаходиться в Україні, працює з міжнародними партнерами, і потім ця продукція закуповується за кордоном, то ось безпосередня користь.

Тетяна Трощинська: Чи потрібні якісь базові знання у школярів?

Світлани Хутка: Хоча б закон ОМА потрібно знати. Там є кілька ступенів, які дозволяють зрозуміти логіку переходу до складніших рівнів. Зрозуміло, що ніхто за 5 днів не навчить дитину бути інженером-електронщиком.

Ключова мета цієї програми — перевірити, як діти сприймають матеріал, наскільки можна автоматизувати якісь вправи, що потрібно полегшити. Тому ця програма експериментальна. І дуже важливо, що вона вперше відбувається в Києві. Здається, до нас це пробували робити хіба що в Південній Кореї, але тоді це були ще дуже дорогі технології. Зараз вони доступніші.