Українським містам катастрофічно не вистачає енергоменеджерів — Павлюк

Що стоїть на шляху розробки сучасної схеми міського енергопланування, модернізації систем теплопостачання та де віднайти кошти для здійснення цих робіт? Коментує виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України Святослав Павлюк.

Святослав Павлюк: Перш за все треба розуміти, що таке енергозаощадження, енергоефектинвість. Що таке зелений тариф і що таке відновлювальні джерела. Відновні джерела енергії – це сонце, солома, альтернативні джерела. Енергоефективність – це фізичні показники енергетичної ефективності будівлі. Це питоме споживання, яке питоме споживання на квадратний метр. Питання енергозаощадження – виключно поведінкова річ. Енергоефективність – це технологічні фактори.  Енергозбереження – яким чином ми цю технологію використовуємо. Ми можемо мати чудово обладнану систему, але нею не користуватися. Повертаючись до того, що можна зробити. Слід розуміти, хто за що відповідає. Дуже важливо розділити відповідальності. Міста як влада – вони відповідають в масі своїй за громадські будівлі. Все, що стосується будівель приватних, багатоповерхівок, це питання на стику між громадою і владою, але основна відповідальність – на співвласниках цих будинків. Коли ми говоримо про фінансування систем – більшість наших міст взагалі не розуміють, скільки це все споживає. Якщо ви запитаєте мера скільки спожили – він скаже, скільки за це заплатили.

Євген Павлюковський: Це пов’язано з тим, що дуже неефективно все відбувається?

Святослав Павлюк: Ніхто цього не рахував. Ці речі в більшості міст поза обліком. Відповідно, чим більше місто – тим важче всі ці підрахунки здійснити. Пункт номер 1 – місто має запровадити повний облік.

Сергій Стуканов: є в нас міста, які це запровадили? Мені одразу спав на думку приклад Трускавця, де запровадили опалювання через котли. І за рахунок цього, очевидно, що в них є облік.

Святослав Павлюк: Не завжди так. Для того, щоб оцінити, яка енергоефективність, ви мусите контролювати два параметри – вхідне паливо, скільки затрачуєте, і вихідна енергія, яку воно генерує.

Сергій Стуканов: Чи багато містечок в нас в Україні мають такі знання?

Святослав Павлюк: Менші міста мають. Маленькі міста починають ці речі розуміти, принаймні в громадських будівлях. В більших містах це відбуваються складніше. Є міста, котрі мають централізовані системи опалення. Я є прихильником того, що нормально налагоджена система дає можливість місту перейти на відновлювальні джерела. На якусь місцеву солому, палети. Якщо ви залишаєтесь на індивідуальних системах, переносите на газ, якщо щось станеться з газом – це єдине паливо. Централізована система дає більше гнучкості. Якщо вона добре організована, вона буде  конкурувати з індивідуальними системами.

Євген Павлюковський: Але ж ми говоримо про те, що якщо все ж таки централізована система проваджена, щодо неї є зауваження, що окрім будинків гріємо і повітря, труби ідуть через великі відстані.

Святослав Павлюк: Я бачив місто в Польщі Бельсько-Бяла, в котрому рівень втрат в міських мережах сягав близько 3,5 %. У нас дозволений рівень 13%, але по факту менше 19% я ніде не бачив.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.