В часи УНР, як і зараз, тризуб був у тренді, — Олеся Дідух
12 лютого 1918 року Мала рада УНР прийняла Володимирів тризуб як Малий герб Української держави. Про історію символу розповідає наукова співробітниця Національного музею історії України Олеся Дідух
Євген Павлюковський: Як Мала рада УНР дійшла до прийняття тризуба гербом? Чи розглядалися інші символи?
Олеся Дідух: Було декілька версій, який символ може стати гербом України: козак з мушкетом, архангел Михаїл, галицький лев, що карабкається по скелі, і тризуб Володимира.
Ще до офіційної пропозиції, щоб тризуб став гербом, цей знак вийшов на банкнотах. На той час вже були відомі археологічні відкриття, що містили державну символіку Київської Русі.
Із кінця ХVІІІ століття відомі монети князя Володимира, а 1908 р. було сенсаційне відкриття Вікентія Хвойки, який знайшов цеглину з Десятинної церкви із тризубом Володимира. Після цього був сплеск зацікавленості населення в цьому знаку.
Тризуб з’являється саме за часів Володимира. За його батька Святослава був знак двозуб. Є різні версії, чому відбулася зміна знаку. Найпопулярнішою є та, що Володимир, як молодший і позашлюбний син, не міг успадковувати символ свого батька, тому він трошки його змінив.
Євген Павлюковський: Цікаво, що цей третій зубець, який додав Володимир, спочатку непомітний, він ледь визирає з основи, а бічні зубці вищі. А з часом середній зубець стає вищим, навіть найвищим у тризубі.
Олеся Дідух: Невизначений центральний елемент був на зображенні тризуба на цеглині з Десятинної церкви. Вважається, що це була перша спроба, яка на монетах набула більшої стилізації.
Андрій Куликов: Наскільки тризуб можна пов’язати зі знаками інших народів, які жили на території України?
Олеся Дідух: Тризуб і його прототип двозуб на територію України принесли сармати. Вони відомі із І ст. н. е., зустрічаються на побутових виробах сарматів, зброї. У сарматів це були сімейні тамги, якими мітилося майно кочівників.
Знак тризуба відомий і серед пам’яток Боспорського царства ІІ-ІІІ ст.. Боспорські царі використовували тризуб на монетах, будівельних матеріалах.
Знак, схожий на тризуб, був у ханів Золотої Орди, а згодом і в Кримському ханстві. Практично цей знак стає символікою монголо-татарів.
В УНР, як і зараз, тризуб був «у тренді», на нього була мода, тому його і затвердили гербом.
Євген Павлюковський: У нас є східний сусід, який дуже хоче, щоб світ вважав, що Русь ― Московська, і Київ ― частина тої Русі. І той сусід привласнив велику частину нашої історії. Як тризуб не потрапив у поле зору російських істориків?
Олеся Дідух: По-перше, із кінця XV ст. Московське царство заявило про себе як про спадкоємицю Русі і Візантії і взяло знак із Візантії ― двоглавого орла. Іван ІІІ одружився на Софії Палеолог, і саме вона принесла цей знак.
Андрій Куликов: Іван ІІІ був із династії Рюриковичів, а існувала теорія, що тризуб походить від родового гербу Рюриковичів, який являв собою сокола, що падає на здобич.
Олеся Дідух: Династія Рюриковичів має північноєвропейське походження, хоча звідки прийшов Рюрик, є різні версії. Тотемом Рюрика був сокіл, що лине донизу. Але у Північній Європі ― ні в Скандинавії, ні в Прибалтиці ― немає пам’яток із зображенням тризуба.
Якщо зважити на археологічні знахідки, можна зробити висновок, що Рюриковичі почали використовувати цей знак тоді, коли осіли на Середньому Подніпров’ї.
Євген Павлюковський: Що можна сказати про тризуб як фалічний символ?
Олеся Дідух: На сьогодні відомі понад 40 версій тризуба. Але це символ життя, роду.