В основі конфлікту у М'янмі погіршення відносин між військовою і цивільною частинами уряду — Куса

Пізніше військові оголосили про зняття з посад 24 міністрів уряду і призначення нових керівників ряду міністерств. У тому числі міністрів фінансів, охорони здоров’я, закордонних і внутрішніх справ. Після цього у країні почалися акції «громадянської непокори».

Події у М’янмі отримали міжнародне засудження з боку низки країн. Зокрема, США, Австралії, Великої Британії, а також влади ЄС і керівництва ООН. Вони закликали військових звільнити затриманих чиновників, поважати результати виборів. У США навіть допустили повернення санкцій проти М’янми.

Ілія Куса, фахівець з питань міжнародної політики, експерт Українського інституту майбутнього розповів більше про події у М’янмі.

Ілія Куса: Останній переворот у М’янмі був у 1962 році. Після 1962 року військові офіційно правили країною до 1988 року. Потім почалися послаблення і більш-менш формальна лібералізація. Тоді військові відійшли у бік, до влади в результаті демократичних виборів прийшли опозиційні партії. Це було вже у 2011 році. 2015 рік вважається переламним в історії М’янми. Тоді опозиційна партія на чолі з Аун Сан Су Чжі вперше в історії перемогла і здобула владу.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Збройні сили М’янми завжди історично відігравали ключову роль в політичному розвитку країни, Вони є окремою інституцією в країні. Це закріплено в Конституції.

В основі конфлікту у М’янмі погіршення відносин між військовою і цивільною частинами уряду. У 2015 році влада сформувалася в результаті домовленостей між військовими й опозиційною партією Аун Сан Су Чжі, яка прийшла до влади. Вони домовилися між собою, розділили владу відповідно до Конституції. За Конституцією, за військовими закріплено 25% місць в парламенті й контроль над міністерствами.

М’янма доволі велика країна, яка розташована на перетині торгово-економічних і логістичних шляхів між Китаєм, країнами південно-східної Азії й Індією.

Відповідно територія М’янми є цінною для Китаю та Індії, які є геополітичними супротивниками в цьому регіоні. І Китай, і Індія розглядають територію М’янми як геополітичний вузол, через який можна прокласти дороги, залізниці. Як країну, де можна побудувати порти, які дозволять прокласти свої торгово-економічні шляхи, альтернативні чинним.

М’янма, за їхніми планами, є альтернативним маршрутом для імпорту в Китай нафти й газу у випадку, якщо будуть якісь проблеми в південнокитайському морі. Для Індії М’янма — це територія, через яку можна оточити Китай, заблокувати їх проєкт нового Шовкового шляху, побудувати південний фланг проти Китаю. Тобто для обох країн це потенційна арена для протистояння. Є ще інтереси США як глобального гравця. Особливо зараз, з приходом до влади адміністрації Байдена.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS