«В січні 2014 року в Києві існувала база «Оплоту», де катували людей», — журналістка Марія Томак

Василь Шандро: Що слід розуміти під поняттям харківські «тітушки»?

Марія Томак: Справа харківських ті тушок — це одна зі справ, яка розслідується в межах великого провадження справи по Майдану. Йдеться про побиття громадян 21 січня біля метро Петрівка. Цю справу ми моніторимо, тому що головний обвинувачений Рагімов очолював команду «тітушок», привіз їх з Харкова, перебував у координації з паном Жиліним, який очолював харківський «Оплот». Окрім іншого, в той час у Києві існувала база «Оплота» — прообраз ДНР. Туди звозили людей, там їх катували. Підозрюваний був бригадиром.

Вже після Майдану звинувачений був прийнятий на роботу в харківську міліцію. Офіційно його не відсторонено від посади. Людина, яка керувала «тітушками», була прийнята на роботу в міліцію, а коли стала фігурантом справи, втекла.

У цій справі є ще 2 громадян Азербайджану.

Андрій Куликов: Хто з політиків або харківських діячів стоїть за «Оплотом»?

Марія Томак: Я спілкувалася на цю тему з харківськими активістами. Харківський «Оплот» пов’язують з мером. За деякою інформацією, «Оплот» використовувався у якості приватної армії. Це була ціла імперія: служба таксі, супермаркет, але головне призначення — «тітушки» напрокат.

Хочу додати ще щодо справи. Насправді Рагімов був під вартою, але потім був звільнений під частковий домашній арешт. Двоє інших обвинувачених у цій самій справі, роль яких була значно меншою, залишаються під вартою.

У мене таке враження, що є такий внутрішній «договорняк», що люди за Майдан сидіти не будуть, а якщо і будуть, то якісь ціпа відбувайли.

Зараз триває ще один цікавий процес. Затриманий — працівник СБУ і один з керівників АТО на Майдані 18 – 19 лютого. Питання постає, чи він втече? Півроку він перебував під домашнім арештом, а зараз його взяли під варту. Закликаємо всіх стежити за цією справою.

Андрій Куликов: Можете назвати хоча б одну завершену справу?

Марія Томак: Я не можу назвати таких справ. По суті, слухається справи по масовому вбивству на Інститутській, але там втік головний обвинувачений.

Василь Шандро: У справах люстрацій суддів журналісти і активісти теж не сподіваються на вироки.

Марія Томак: Я не слідкую за процесом люстрації суддів. Але я бачу тих самих суддів, тих самих помічників.

Василь Шандро: Що громадськість повинна робити у таких випадках? Яким чином люди можуть долучитися?

Марія Томак: Треба прискіпливо стежити. Ходити на суди. Будь-яка інформація не повинна залишатися на рівні «Я знаю». Все треба оформлювати у відповідні заяви у міліцію. Добре, коли людина подає заяву і звертається до нас. Ми триматимемо цю людину на контролі і якщо будуть спроби «наїздів», то принаймні ми зможемо привернути до цього суспільну увагу. До нас можна звернутись через соціальні мережі.