В Україні стартувала кампанія проти гендерного насильства

Галина Бабій: Розпочнемо наш проект «Повага» з розповіді про Гендерний музей у Харкові, з інтерв’ю з Тетяною Ісаєвою про початок кампанії про гендерне насильство.

Ольга Веснянка: Наша співрозмовниця Тетяна Ісаєва — тренерка з питань гендерної політики та освіти Програми рівних можливостей та прав жінок України ЄС — ПРООН. Вона ж — директорка проекту «Створимо музей про себе!», метою якого є створення та розвиток першого та єдиного в Україні, на пострадянському просторі та в Східній Європі Музею жіночої та гендерної історії. 25 листопада увесь світ відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Як можна умовно вшанувати ці дні? Чи є у вас виставка на цю тематику?

Тетяна Ісаєва: Ця кампанія проходить не тільки в Україні. Основними завданнями акції є, зокрема, привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

В музеї є спеціальна виставка плакатів «Стоп насильству» — спеціально у центрі зайнятості Харкова. Але всі можуть залучитись на нашому сайті, де викладені матеріали і інше.

Ольга Веснянка: так розумію, що у вас понад 3000 експонатів, у вас є спеціальні експозиції: «Жінка на Майдані», «Жінка в армії»?

Тетяна Ісаєва: У нас велика електронна колекція фотографій. Наприклад, жінки в період окупації — одна з найбільших експозицій музею. У нас є і сувенірна продукція від харківських волонтерок — амулети, які вони відправляють до зони АТО.

Ольга Веснянка: Чиї імена волонтерок ви можете відзначити на Харківщині?

Тетяна Ісаєва: У нас – великий осередок волонтерського руху. Тетяна Бідняк, Вікторія Мілютіна, Вікторія Булавіна, вся станція «Харків», багато інших.

Галина Бабій: А зараз у нас в гостях Оксана Квітка, координаторка проектів МБФ Український жіночий фонд.

Ольга Веснянка: Незабаром – всесвітній старт Кампанії 16 днів проти гендерного насильства. Що це означає?

Оксана Квітка: Це про те, що тема домашнього насильства дуже актуальна останніми роками в Україні. Навіть дільничні інспектори кажуть, що з кожним роком рівень домашнього насильства зростає. Нещодавно в Краматорську було на 25% більше лише зафіксованих випадків насильства.

Українській жіночий фонд з партнерами кажуть, що внаслідок військового конфлікту все ж таки зріз рівень гендерно-обумовленого насильства. Це використання сили проти жінок та дівчат на основі примусу та права сильнішого.

Ґендерно-обумовлене насильство, незалежно від форми його прояву (зґвалтування, сексуальне насильство, торгівля людьми, домашнє насильство), викликає серйозне занепокоєння в умовах кризи та становить серйозний ризик для територій, уражених конфліктом. Як демонструє міжнародний досвід, сучасні реалії конфлікту, в поєднанні з існуючими соціальними та економічними проблемами, можуть спричинити зростання кількості випадків насильства.

Ольга Веснянка: Це йдеться про зону бойових дій, окупованих областей?

Оксана Квітка: А також стосовно тих територій, яких найбільше задів військовий конфлікт, а також території, куди виїхали люди з окупованих територій.

Моє громадянське спостереження, що найбільше б’ють на сполох громадські організації, активісти та експерти, новітня поліція, яка ще має бути навчена правильно реагувати на випадки подібні.

Ольга Веснянка: Йдеться про навчання саме дільничних?

Оксана Квітка: Так. Найбільш вразливі — це 5 областей: Донецька, Луганська, Запорізька, Харківська, Дніпропетровська. І в інших областях є щільне проживання внутрішньо-переміщених осіб

Ольга Веснянка: Чи є у вас дослідження, наприклад, Міжнародно-жіночого фонду народонаселення ООН, з яким ви співпрацюєте, якій свідчить про те, що жінки найбільше страждають.

Оксана Квітка: Дані дослідження проводились у перше в 2014 році. Нове дослідженні вже проводиться, воно буде опубліковане на початку грудня. Проте на основі дослідження 2014 року у 90% — випадки насильства стосуються жінок та дівчат. Це дослідження можна побачити на сайті.

У нас є спостереження того, що 35+40+ — найбільше вразливі.

Наші дослідження стосувались ВПО, а також людей, що потім перемістилися назад.

Галина Бабій: Щото за  бригади? Де вони вже запрацювали?

Оксана Квітка: Мобільні бригади — це частина нашого проекту, який ми реалізуємо разом з партнерами. У всіх областях разом запрацювала 21 бригада. В Донецький області працює 5 бригад, в Харківський — 4.

Галина Бабій:В міліції знають телефони такої бригади? Як зателефонувати?

Оксана Квітка: Ми надали міліції телефони бригад Донецької області. Цей проект запрацював на початку листопаду.

Галіна Бабій:Не кожна жінка, яку б’ють має можливість шукати щось в Інтернеті.

Оксана Квітка: Так, треба телефонувати у міліцію. 

ГалинаБабій: Чи проводиться якась робота, щоб уникнути таких загострень у родинних стосунках?

Оксана Квітка: В цьому дослідженні говориться про те, що у жінок немає інформації. В першу чергу, у них немає інформації щодо ідентифікації факту насильства.

Ольга Веснянка: Йдеться, що психологічно-економичне  насильство: коли забирає зарплату, коли кажуть «я тебе зараз тут зроблю щось». Коли економічне  насильство – забирання грошей, неможливість витрачання їх на освіту, на власний розвиток. Тобто жінки не розуміють, де є різниця між нормальними відношеннями і насильством?

Оксана Квітка: І відповідно фізичне і сексуальне насильство — це легше ідентифікувати. Всі відмічають, що недостатньо профілактичної роботи. Зокрема, недостатньо її  в регіонах. У центрі вони більш проінформовані. Через це ми робимо тренінги серед журналістів. Вони є медіаторами між організаціями, які можуть надати інформацію і людьми, які цю інформацію отримують.

Галина Бабій: Нещодавно у Краматорську у вас була зустріч с керівництвом, чиновниками Донецької області. Як вони сприймають цю тематику, чи готові співпрацювати?

Оксана Квітка: Я побачила щире бажання сприяти у даному питанні. У них є багато ідей, що можна ще зробити.

Ольга Веснянка: Одна з луганських чиновниць у Сєверодонецьку казала: «Але ж багато є жінок, які самі хочуть, щоб до них було застосовано насильство, а чому вона від нього не піде»? Наскільки звичні стереотипи «б’є — значить любить» серед влади ?

Оксана Квітка: Є розуміння, є потреба, є бажання. Ніхто не говорить «б’є — значіть любить». Під час круглого столу мі розробили меседжі на плакатах, які ми будемо розповсюджувати в п’яти областях, щоб жінка звернула увагу, подзвонила, звернулася за допомогою, щоб вона почала думати: чи піддається  вона на насильство?

Ольга Веснянка: Хто входе до мобільних бригад?

Оксана Квітка: Дана бригада складається з трьох осіб: це два соціальних працівники, один психолог. Вони виїжджають на визів одразу, тому що жінці необхідно допомогти у найближчі 48 годин. У деяких випадках вони можуть ізолювати потерпілу від агресора. В рамках даного проекту проводять тренінги для медичних спеціалістів: в кожної з областей є спеціалісти, які мають аптечки, в яких маються спеціальні медикаменти, які має отримати жінка у випадку насильства.

Галина Бабій: Чи долучилася до вашого руху Ла Страда Україна? Це організація, яка відстежує  зв’язки наших жінок за кордоном: їхні проблеми, і намагається допомогти. Чи звертаються звідти жінки до вас?

Оксана Квітка: Даний проект спрямований на п’ять регіонів, які знаходяться під впливом військового конфлікту. Гаряча лінія Ла Страда працюватиме з 1 лютого 2016 року цілодобово. 

Галина Бабій: Власне саме Фонд Народонаселення ООН в Україні працює над проектом запобігання насильства також на непідконтрольних територіях країни?

Оксана Квітка: Ми дуже намагаємося досягнути інформаційне цих людей, які залишилися і проживають на території так званої «ДНР» и «ЛНР» . Дуже складно дістатися туди друкованими матеріалами. Матеріали або просто не пропускалися, або спалювалися. Ми разом з фондом робимо інформаційну компанію, розроблено сайт, є сторінки в соціальних мережах.

Ольга Веснянка: Чи фіксували ви випадки насильства навпаки, коли страждали чоловіки?

Оксана Квітка: Такі випадки є. Близько 15 відсотків звернення від чоловіків. 

До кінця 2015 року планується провести спеціальні тренінги представників соціальних органів, для міліції, як діяти в ситуації насильства і при отриманні виклику.

Раніше були випадки, коли міліція відмовлялася виїжджати на виклик: казали, що це сімейна справа.

Хочу по анонсувати, у нас по цім проблемам буде круглий стіл в Харкові 26 листопада, у Сєверодонецьку — 30.

  За фінансової підтримки Уряду Швеції.