В Україні запрацювала європейська система відстеження радіаційних загроз

В Україні запрацювала європейська система підтримки прийняття рішень у випадку радіаційної загрози. Як це працюватиме?

Ведучі

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Тетяна Кутузова,

Олег Насвіт

В Україні запрацювала європейська система відстеження радіаційних загроз
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-13_kutuzova_nasvit.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-13_kutuzova_nasvit.mp3
В Україні запрацювала європейська система відстеження радіаційних загроз
0:00
/
0:00

Ми запитали в першого заступника голови Держагентства з управління зоною відчуження Олега  Насвіта, та начальника відділу аварійної готовності та радіаційного захисту Державної інспекції ядерного регулювання України Тетяни Кутузової.

Тетяна Трощинська: Що це за система? Коли вона почала працювати і чи є вже якісь результати її роботи?

Олег Насвіт: Система «Родос» – це система підтримки прийняття рішень у разі радіаційних аварій. Ця система встановлюється в Україні вже протягом останніх семи років поступово на різних об’єктах. Спочатку вона була встановлена на атомних електростанціях. В останні півтора року ця система була встановлена на Чорнобильській атомній електростанції, а також на державному спеціалізованому підприємстві «Екоцентр», яке здійснює радіаційний моніторинг на території зони відчуження.

Що вона дозволяє зробити в зоні відчуження? У разі виникнення якихось радіологічних небезпек, пов’язаних із викидом  радіоактивних речовин в атмосферу чи водне середовище, вона дозволяє спрогнозувати поширення мас повітря, які мають підвищену концентрацію радіонуклідів, або водних мас з радіонуклідами. Ми можемо сказати, куди вони рухаються, оцінити, де і коли може бути якась небезпека. Коли ми говоримо, що рухається повітря з радіонуклідами, то зовсім необов’язково, що пов’язано з небезпекою, кількість радіонуклідів може бути низькою, небезпеки вони собою не являють, але сучасними засобами моніторингу і прогнозування це дозволяє нам оцінити, як це буде і де.

Василь Шандро: Як це працює технічно? Це якісь спеціальні монітори, комп’ютерні програми, відеокамери, інші датчики, які повинні помітити зміни у повітрі чи воді?

Олег Насвіт: Спочатку моделюється джерело надходжень радіонуклідів в атмосферу чи водне середовище, потім моделюються потоки повітря чи води і переміщення в просторі цих повітряних або водних мас.  

Крім цього існує окрема система, яка оцінює небезпеку того, що перемістилося, і дає певні рекомендації, які мають бути вжиті заходи.

Тетяна Трощинська: Яка тут роль Держінспекції ядерного регулювання?

Тетяна Кутузова: Держінспекція ядерного регулювання здійснює ліцензування і нагляд за дотриманням вимог безпеки при використанні ядерної енергії. Ми дуже зацікавлені, щоб всі наші ліцензіати були оздоблені сучасними інструментами реагування на небезпечні події. Також ми маємо бути переконані, що дії ліцензіату цілком адекватні. Крім того, ми маємо обов’язок інформувати інші країни про ті події, які відбуваються у нас, та інформувати наше населення, якщо якісь події відбуваються за межами нашої країни.

Тетяна Трощинська:  Є можливість постійно моніторити, а рішення приймає комп’ютер?

Олег Насвіт: Рішення приймає не комп’ютер, рішення приймають уповноважені особи. Комп’ютер надає рекомендації, надає повністю всю інформацію, яка необхідна для прийняття рішень, і надає рекомендації, які рішення в такій ситуації можуть бути прийняті.

Ця система «Родос» також поєднана із автоматичною системою контролю радіаційної ситуації, яка діє на території Чорнобильської зони відчуження і на території навколо діючих атомних електростанцій. У видку, якщо щось трапиться, і будуть якісь зафіксовані показники підвищення рівня цими системами, це автоматично передається в систему «Родос», і вона одразу може змоделювати ситуацію.

Василь Шандро: Тобто система сама відстежує,  і не треба йти з пробіркою, набирати водички і нести в лабораторію?

Олег Насвіт: Так, при високих рівнях радіаційного фону.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.