Верховна Рада зараз працює у ручному режимі, - Таран

В студії Громадського радіо Віктор Таран, голова Центру «Ейдос»

Ірина Соломко: Який це бюджет? 

Віктор Таран: Дуже важко прочитати весь бюджет за той час, який був відведений. Крім самого тексту бюджету, до нього входять ще й додатки. Зараз ми маємо ключові показники, про які вже можна говорити. Перше, про що ми можемо говорити – бюджет складає трохи більше 800 млрд гривень.

Ірина Соломко: Ніскільки він збільшився?

Віктор Таран: В порівнянні з минулим роком бюджет збільшився на майже на 200 млрд гривень. Але якщо ми подивимося по структурі збільшення подоходів, то це внутрішні запозичення та збалансовані отримані доходи – збільшення цін на ренту, акцизні платежі. Найголовніше – він не передбачає збільшення за рахунок розширення податкової бази.

Ірина Соломко: Експерти відзначали, що цей бюджет розраховується на реальній податковій базі і не передбачається, що вона буде змінена.

Віктор Таран: Для бізнесу це дуже важливо. Коли в минулому році вперше був знижений ЄСВ, Пенсійний фонд цього майже не відчув. Дуже добре, що ця тенденція була збережена. Саме це почне легалізувати заробітну плату, отже в перспективі наповнювати Пенсійний фонд.

Ольга Веснянка: Кажучи про можливі податкові канікули, ми не один раз говорили з експертами про те, що малому бізнесу буде сприяння. Ви стверджуєте, що оці 800 млрд гривень у України є де взяти – це не вигадані цифри.

Віктор Таран: Трошки не так. Взяти трохи більше 750 млрд. 3 % складає державний борг – зовнішньо-внутрішнє запозичення уряду. Зовнішнє запозичення – кредити МВФ, внутрішнє – випуски облігацій внутрішнього займу. Це абсолютно нормальна практика, так живуть багато країн світу.

Ірина Соломко: Говоримо про бюджет, але хотілось би почути ваші репліки.

Віктор Таран: Верховна Рада до цього часу не затвердила ключовий документ – порядок денний роботи на цю сесію. Це означає, що ми абсолютно не розуміємо, в якому порядку вона працюватиме і які є пріоритети для роботи парламенту. На даному етапі ми бачимо, що порядок денний формується в ручному режимі. Необхідно розставляти пріоритети важливості. На жаль, зараз в парламенті немає голосів під порядок денний. Окремі фракції не дають голоси за порядок денний, тому що хочуть піаритися і набирати бали.

Ірина Соломко: Прес-секретар нашого прем’єра вчора написав «Уряд підготував проект Державного бюджету на 2017 рік. В середу відбудеться його представлення в Парламенті. В цьому році цей документ має багато особливостей. Він соціально орієнтованій, він спрямований на розвиток, він убезпечує від розкрадання грошей (тільки від введення субсидій держава зекономить 120 млрд. гривень, які раніше йшли на покриття різниці в ціні на газ і виводилися через схеми). І саме головне – це Чесний Бюджет. Він дозволить вперше в історії країни припинити хибну практику тиску податківців на бізнес через завищені плани та припинити друкувати гроші для фінансування завищених видатків». Правильно? Ви з цим погоджуєтесь?

Віктор Таран: Погоджуюсь, але частково. Я погоджуюсь з тим, що це перший бюджет, який побудований на реальних процесах. Це дуже важливо, тому що раніше, починаючи з 2008 року, всі уряди жили в борг. Цю хибну практику розпочала Юлія Тимошенко, яка, прийшовши до влади в 2007 році, почала підіймати соціальні стандарти. Цей бюджет має ще одну особливість – трирічне планування, якого в історії України ніколи не було. Уряд прогнозує мікроекономічні показники, включаючи ріст інфляції, валовий внутрішній продукт. Це дуже добре, тому що інвестори захочуть приходити в нашу країну, вони зможуть зрозуміти, куди вона буде рухатися. Щодо субсидій – питання дискусійне. На думку експертного середовища, ця реформа не доведена до кінця. Субсидії можна монетизувати і видавати ці гроші людям безпосередньо. Тоді людина зможе сама вирішувати, куди витрачати гроші – на тарифи, на утеплення приміщення. Якщо ми говоримо про реформу, то це питання треба доводити до кінця.

Ольга Веснянка: Як ви бачите збільшення фінансування міністерств?

Віктор Таран: Якщо говорити про збільшення податків на силовий блок, то він складав 159 млрд в проекті бюджету, а на останньому засіданні РНБУ докинули ще 6 млрд. В попередній версії бюджету на армію йшло 59 млрд, інша частина грошей йшла на інші силові структури. Ми повинні розуміти, що коли в країні війна, видатки на армію треба збільшувати, при цьому підвищувати контроль за їх використанням.

Ірина Соломко: Експерти говорять, що є необхідна сума для фінансування Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. В 2016 це були окремі служби, в 2017 році їх об’єднали і заклали 78 млн гривень – майже в 10 раз більше, ніж в минулому році.

Віктор Таран: В бюджеті минулих років та в цьому році дуже багато незрозумілих видатків. Коли прийшла нова команда в Мінфін, була пропонована ідея, яка називається «Бюджет починається з першої гривні». Пропонувалося зробити повний аудит видатків держави. Це би дозволило повністю змінити структуру фінансування бюджету, прибрати дублюючі функції, дублююче фінансування, тому що зараз у нас по деяким параметрам відбувається подвійне фінансування. Мені шкода, що в цьому році уряд не ризикнув піти на це новаторство. Всі країни світу ідуть за функціоналом, а не за галузями. За самими скромними підрахунками ця реформа дала би можливість більш ефективно витрачати гроші на 20-30 % бюджету.

Ірина Соломко: Питання контролю за публічними фінансами і за цим бюджетом, який ми отримаємо в 2017 році. Чи напрацьовуються наразі механізми?

Віктор Таран: У громадськості зараз є досить багато інструментів, які дозволяють аналізувати структуру видатків бюджету. В першу чергу – це портал E-DATA, в другу чергу – система ProZorro. Але в силу небажання окремих органів влади та державних підприємств виконувати повноцінний закон, багато чого залишається в тіні. На поталі E-DATA зареєструвалися лише 45 %. Саме тому був розроблений законопроект, який зараз поданий в парламент, щоб посилити відповідальність за невиконання закону. З ProZorro трохи легше, але там теж відбуваються дуже дивні речі. Система ProZorro передбачає виключно елемент економії коштів, а не подолання корупційних схем. З іншого боку, громадськість може бачити ці корупційні схеми і подавати у відповідні правоохоронні органи на оскарження. Важливий інструмент впливу – Рахункова палата, склад якої парламент мав затвердити у жовтні минулого року.

Ірина Соломко: Хто зараз її очолює?

Віктор Таран: Очолює та людина, яку, свого часу, призначив Янукович. Рахункова палата повністю не виконує свою роботу та працює в міру своїх сил, але повноцінний аудит фінансів повністю не роблять.

Ірина Соломко: Люди, яки були на зустрічі з прем’єром говорили, що він пообіцяв, що бюджет не будуть забирати з Ради. 

Віктор Таран: Так і є. Представлення бюджету планується в середу. Уряд з Мінфіном хочуть довести всю процедуру: в середу представлення, в жовтні – перше читання, в листопаді – друге, не пізніше 1 грудня – прийняття бюджету в цілому. Дуже важливо, що коли бюджет потрапить в парламент, над ним почнуть працювати депутати. Я переживаю, що бюджет може попасти в руки депутатів, які почнуть пропонувати збільшувати видаткову частину, не пояснюючи звідки доход.