Від початку року збільшилась кількість злочинів на ґрунті антисемітизму — керівник Групи моніторингу прав національних меншин
Увечері 2 листопада в центрі Відня сталося кілька перестрілок, жертвами терактів стали чотири людини – дві жінки і двоє чоловіків. Зловмисник застрелив двох людей перед будівлею синагоги.
Вже 3 листопада єврейська громада Австрії прийняла рішення закрити всі синагоги в країні після терактів у Відні. Всі єврейські установи у Відні також закрили. Зокрема кошерні ресторани, супермаркети і школи.
Говорили про те, наскільки серйозною проблемою може бути антисемітизм в Україні з Богданом Петренком, заступником директора Українського інституту дослідження екстремізму та В’ячеславом Ліхачовим, істориком, керівником Групи моніторингу прав національних меншин.
Ірина Славінська: Що сьогодні відбувається у Відні?
Богдан Петренко: За останньою інформацією, залишилась ще одна людина, причетна до теракту, яку ще не спіймали. Ситуація склалась «цікава» – на наповненість вулиць Відню вплинув як локдаун, який був запроваджений на наступний день, так і терористичний акт. Люди в останній вечір перед локдауном пішли у ресторани, кафе. Це усвідомили ті, хто здійснював напад. Напад був не характерним для терористів, адже як правило теракти не здійснюються ввечері, бо необхідний доступ до ЗМІ, аби люди переживали це в режимі реального часу. Мені здається, що працювали більш-менш професіонали.
Ірина Славінська: Що станом на сьогодні відомо про організаторів теракту?
Богдан Петренко: Нібито «Ісламська держава» причетна до цього. В їхній заяві пролунало щось про те, чому вони здійснили теракт на території Австрії. Водночас реальних причин здійснювати цей теракт у них не було. «Ісламська держава» останні 2 роки не є першою за кількістю терактів. Зараз існує певна конкуренція між терористичними організаціями, кожна намагається притягнути виконавців до себе.
Ірина Славінська: Локація, де відбувся теракт, не далеко від міської синагоги у Відні. Чи можемо ми говорити про антисемітські мотиви?
Богдан Петренко: Я сумніваюсь, що були антисемітські мотиви. Гадаю, для них не має значення, якої релігії людина, головне, що вона не є представник чи представниця радикального мусульманства.
Найбільше терактів здійснюється саме у мусульманських державах. Це Ірак, Сирія, Афганістан. Мені здається, ісламський тероризм не має перед собою конкретної цілі. Їм все одно синагога, католицька церква чи просто люди на вулиці.
Ірина Славінська: Чи можна сказати, що є ненависть до певних спільнот в Україні?
В’ячеслав Ліхачов: В Україні є політичний екстремізм та ксенофобні настрої щодо окремих спільнот. Інколи це перетинається з організованим екстремістським насильством, інколи ні. Якщо йдеться про антисемітизм, то тут такого немає. Є інші стигматизовані групи, щодо яких такий збіг трапляється. Наприклад, це представники ЛГБТ-спільноти чи роми.
Ірина Славінська: Чи можна сказати, що в Україні не відбувається злочинів, які б свідчили про антисемітизм?
В’ячеслав Ліхачов: Ні, злочини на ґрунті антисемітизму в Україні відбуваються. З початку цього року ми фіксуємо збільшення кількості злочинів, пов’язаних з насильством на ґрунті антисемітизму. Є також позитивні тенденції — фіксуємо зменшення кількості актів антисемітського вандалізму.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: