Відмова надати транш Україні була б поразкою і для МВФ, - Олексій Плотніков

В студії Громадського радіо Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор. На телефонному зв’язку Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонду «Блейзера»

Едуард Лозовий: Радою директорів Міжнародного валютного фонду було ухвалено рішення щодо чергового траншу Україні – порядку мільярда доларів в еквіваленті. 16 вересня Україна ці гроші отримає.

Любомир Ференс: Владою це представляється як радісна новина, хоча це відносне поняття. Можна сказати, що з економікою країни все погано, якщо нам потрібні такі вливання. 

Олексій Плотніков: Я не став би казати, що це велика радість. Те, що дали – краще, чим якби не було цих грошей, бо, нажаль, економіка України потребує, аби гроші надходили ззовні. У нас не вистачає своїх грошей і уряду набагато легше, коли йдуть зовнішні надходження.

Едуард Лозовий: Хочу послатися на Президента України, який трактує цю новину, як однозначно-добру і каже, що рішення про транш МВФ – це як спусковий гачок для інших надходжень, зокрема фінансової допомоги з боку Сполучених Штатів в об’ємі приблизно мільярду доларів і від ЄС – десь 600 мільйонів євро. Тобто МВФ і його транші – це як своєрідний маркер?

Олексій Плотніков: Це можна так сприймати, бо країна, з якою працює Міжнародний валютний фонд може очікувати, що інші міжнародні інституції, приватні інвестори також можуть працювати з цією країною. Але давайте подивимось, чому він дав ці гроші. Тому, що так гарно все в Україні, чи тому, що вкладати більше нема куди? Тут мова йде про те, що якщо не дати зараз, то через три-шість місяців доведеться надавати якусь надзвичайну допомогу, бо процеси можуть бути ще гіршими, ніж вони є зараз. МВФ – організація дуже планова, там є внутрішній контроль.  

Едуард Лозовий: Тобто директори повинні провести ці кошти по українській статті?

Олексій Плотніков: Їх треба кудись діти, бо вони заплановані для України. Це жорстка ситуація для будь-якої міжнародної організації і, в тому числі, для МВФ. Якщо запланували – чому не витратили?

Любомир Ференс: Кожний раз, коли до нас приходять гроші з таких організацій, як МВФ, звучать дещо таємничі для пересічного українця формулювання, наприклад – «Ці кошти стануть міжнародними золотовалютними резервами». Вони взагалі не братимуть участь в стабілізації той же гривні?

Олексій Плотніков: Вони стабілізують опосередковано. В Національного банку є золотовалютні резерви, вони наразі складають приблизно чотирнадцять мільярдів доларів. Якщо надходять ще – то це можливості показати, що резерви зростають, бо це означає, що держава може використати частину цих резервів. Коли Нафтогаз закуповуватиме долари на купівлю іноземного газу, то резерв можна буде використовувати. Якщо подивитися зранку курс в обмінних кіосках і зараз, то долар став майже на гривню дешевшим, бо пішло заспокоєння на готівковому ринку.

Едуард Лозовий: Дуже миттєва реакція. Є зараз сезонне навантаження на валютний ринок. Ті ж нафтотрейдери виходять на нього. Тут же схвалили мільярд, який не буде викинутий відразу на Міжбанк – і така реакція. Ця тенденція збережеться, чи це раптовий випадок?

Олексій Плотніков: Поки збережеться. Зараз стало зрозуміло, що гроші надходять, тому стало певне послаблення цього тиску і Національний банк зможе викинути їх на Міжбанк. Якщо на державному рівні потрібно буде закуповувати пальне, то також можна буде його використовувати. Ситуація покращилася, але що ця тенденція збережеться до Нового року я не можу сказати. Поки незрозуміло, що там буде, які процеси відбуватимуться в економіці і яка буде доля інших траншів. У нас ще не вибрані 3-4 мільярди доларів, які можна вибрати за цією програмою.

Любомир Ференс: Український уряд мав внести проект бюджету з потрібними макропоказниками ще до ухвалення МВФ рішення по траншу, щоб мотивувати їх додатково. А вийшло навпаки. МВФ гроші дав, а Гройсман ще тільки збирається оприлюднити показники. Якось відобразиться на бюджетному процесі те, що гроші надійшли?

Олег Устенко: Я бы тоже хотел посмотреть бюджет любой страны и Украины в частности перед тем, как давать деньги. Последний транш, который Украина получала от МВФ был тринадцать месяцев назад. Несмотря на то, что вроде бы в 2015 году Украина должна была получить 10 миллиардов долларов, она получила 6-7 миллиардов, не выбрав остаток. Было общее ожидание, что Украина продолжит получать транши, но прошло десять месяцев с того момента, как она должна была бы получить очередной транш. Сейчас МВФ оказался перед выбором – полностью прервать сотрудничество с Украиной, что крайне нежелательно. МВФ – кредитовал Украину и уже чувствует за нее ответственность, потому что любой кредитор хотел бы в конце концов забрать свои деньги. Поэтому он заинтересован, чтоб страна развивалась. Он видит подвижки, которые у нас были, например, с электронным декларированием и принимает решение дать один миллиард долларов, но оставить на следующий транш. Правильная мотивация для Украины – получить эти деньги. Потенциально украинский вопрос может быть вынесен на заседание совета директоров в 20х числах ноября и тогда нужно будет показать бюджет. МВФ, как любой, кто кредитует, заботится, чтобы финансовое состояние было относительно стабильным. Надо увидеть сокращенный дефицит государственного бюджета, в котором Украина живет 25 лет своей Независимости. Он все время разный, но все время большой. В 2014 году он превышал отметку 10 % ВВП, а при первом Президенте Украины составлял 30 % ВВП, но тогда инфляция доходила до десяти тысяч процентов в год, потом что Украину никто не кредитовал. Сейчас ситуация сложная, но дефицит снижен, составляет около 6 % ВВП. Это прогресс, который увидел Международный валютный фонд и поэтому принял такое решение.

Едуард Лозовий: Тобто це мотиваційне рішення, яке може вплинути на активність уряду в цьому напрямку?

Олег Устенко: Абсолютно правильно. У меня двоякое чувство. С одной стороны, мне не хотелось, чтобы нам изначально давали этот кредит, потому что я предпочел бы видеть давление на украинские политические элиты с целью стимулировать их на проведение реформ в стране. Я хотел бы видеть реальную борьбу с коррупцией, судебную реформу. Но я понимаю, что, не дав этот кредит сейчас, мы могли дальше дисбалансировать страну. Это так же читалось в главном офисе Международного валютного фонда и поэтому они приняли такое решение.

Едуард Лозовий: Зараз, представляючи бюджет, в уряду фактично розв’язані руки, щоб засвітити великі соціальні програми. Чи є небезпека, що зараз нам розкажуть про дуже соціальний бюджет розвитку, а потім, на вимогу МВФ, його вже доопрацюють і все це приберуть?

Олексій Плотніков: Той проект, що сьогодні було оприлюднено, який міністр фінансів передав до Кабінету Міністрів і Верховної Ради – там зростання соціальних стандартів на кінець 2017 року на 162 гривні. Це мінімальна пенсія, мінімальна заробітна плата. Дефіцит бюджету там 3 % – це також непогано. Зростання на 16 % по доходам і витратам. Він не соціальний, не бюджет розвитку. Це технічний бюджет, який дозволяє відзвітувати перед МВФ.

Любомир Ференс: Нагадаю заяву Президента, який сказав, що якщо уряд піде на скасування стипендій студентам, то він такий бюджет не підпише.

Олексій Плотніков: Я не дивився строку про стипендії, але якщо Президент наполягатиме, що 162 гривні – це суттєве підвищення соціальних стандартів – це його право. Думаю, що народні депутати розуміють, що це не ті гроші, про які можна вести мову, адже дуже великі соціальні витрати тепер.

Любомир Ференс: Прийшов транш – мільярд доларів. Але ми на порозі зими і треба буде розплачуватися за газ, енергоносії в доларах і це справді завжди створювало проблему для курсу. Ближче до зими – скільки може коштувати долар у співвідношенні до гривні?

Олексій Плотніков: Я не бачу підстав, щоб курс значно зріс. Але він буде коливатися ненормально і дуже швидко. Та чогось надзвичайного, вихід за показник в тридцять я не прогнозую.  

Любомир Ференс: В мене склалося враження, що гривні не так потрібні додаткові мільярди, як стабільність у фінансовій сфері, зокрема в банківській. А пані Гонтарева сказала, що для того, аби отримати транш, потрібно буде продовжити капіталізацію банківського сектору. Такі слова лякають пересічну людину і вона думає – чи не буде банкопаду, черг, чи не згорять гроші на депозитах.

Олексій Плотніков: Якщо дивитися статистику, то, можливо, там і є збільшення гривневих депозитів. Під капіталізацією вона розуміла збільшення статутних капіталів комерційних банків. Я дуже сподіваюся, що вона не розуміла того, що банки будуть скорочувати.