Війна робить з людини гарного бійця, але вбиває дипломата
Тему домашнього насильства в родинах ветеранів АТО обговорюємо з Іриною Виртосу (Центр інформації про права людини) та терапевтом і ветераном АТО Назаром Лосюком
Ірина Виртосу: Коли я починала інформаційну кампанію «Війна, яка не відпускає», що сфокусована на учасників бойових дій, зіткнулась із тим, що коли виходили матеріали на цю тему, мене часто запитували, чи не дискредитує це військових. Тоді виникла необхідність спілкуватися із самими учасниками АТО і Назар допоміг мені організувати таку зустріч. Хоча зібрати військових було непросто.
Ірина Славінська: Чому непросто?
Назар Лосюк: Військові спочатку висміювали цю тему, говорили про те, що вони ніколи не б’ють близьких і це їх не стосується. Однак мені все ж вдалося сформувати невелику групу для зустрічі.
Ірина Виртосу: В рамках кампанії я спілкувалася з жінкою, яка має роботу, дитину, статус у суспільстві, але після повернення чоловіка вона стала вразливою і беззахисною. Хотіла навіть розлучитися з чоловіком, адже той застосовував до неї не тільки словесне насильство, але й фізичне.
Важливо зауважити, що в рамках кампанії виявилось таке: ті, хто мають проблеми у стосунках, мали їх ще до участі чоловіка в АТО.
Ірина Славінська: Назаре, що ми можете сказати стосовно цінної ремарки Ірини?
Назар Лосюк: Так, я спостерігав, як складалися стосунки у моїх побратимів до і після мобілізації. Багато із них розірвали стосунки, знайшли нових партнерів.
Хочу зауважити, що після повернення з АТО, у військового є щонайменше поствоєнний синдром, ширше — посттравматичний синдром. Є деякі прояви, що заважають людині швидко пристосовуватись до звичайного життя. Мабуть, багато складнощів виникає через необізнаність про це ветеранів та їх близьких і друзів. Це все має свій відбиток на стосунках.
Лариса Денисенко: Є об’єктивне пояснення настроїв, коли після повернення військового, його дратує сім’я?
Назар Лосюк: Взагалі, якщо дивитись на психічну травму, важливий не сам її факт, а те, як людину зустрічають після того, як все відбулося. Тобто, оточення або підтримує військового, або ж у стосунках загострюється конфлікт.
Війна робить з людини гарного бійця, але вбиває дипломата. На війні потрібно швидко засвоїти навички виконання команди. А коли військовий повертається — потрібно вміти домовлятися.
Ірина Виртосу: На зустрічі почула таку річ: той, хто реалізував себе у бою, пізнав, що таке агресія, у звичайному житті не дозволяє їй вийти зсередини.
Ірина Славінська: Як донести ветеранам та їх родинам потребу звертатися по кваліфіковану допомогу?
Назар Лосюк: Зазвичай військові по допомогу не звертаються, кажуть, що у них все добре.
Ірина Виртосу: А деякі учасники зустрічі говорили і про недостатню кількість програм, сфокусованих не лише на проблемах бійця, а й на стосунках у сім’ї. Адже психологиня, з якою я працювала, зауважує, що змінився не тільки ветеран, але і його партнерка.
За підтримки
Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD). |
Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії». |