Вони були схожі на нас із вами — про знахідку часів Трипілля
Про сенсаційне відкриття Трипільської доби на Кіровоградщині: храм 60х20 метрів із сімома олтарями, якому 6000 років
Археолог Михайло Відейко про сенсаційне відкриття Трипільської доби на Кіровоградщині: храм 60х20 метрів із сімома олтарями, якому 6000 років. Храм орієнтувався входом на схід і був збудований з дерева, обмазаний глиною і покритий соломою. Фактично ця будівельна технологія дожила і до наших часів. Храм служив поселенню, обнесеному 4-кілометровою дерев’яною огорожею заввшки 2 метри. В місті мешкало приблизно 15000 людей.
«Цей храм цікавий тим, що для тої епохи, а це приблизно 6000 років тому, взагалі існування такої споруди є дивом. Це диво було знайдене ще 2009 року. Спільна британсько-українська експедиція зробила магнітний план місцевості у Кіровоградській області на околиці села Небелівка, де серед звичайних будівель розмірами 5×10, 5×15, навіть 5×20 метрів виявилася одна будівля розмірами 20×60 метрів.
Одразу виникло питання, що це таке, бо нічого подібного за понад 100 років розкопок Трипілля археологам так і не вдалося знайти. Звісно, щоб розкопати таку площу потрібні великі гроші. Британські колеги три роки штурмували різні інстанції, здобуваючи гранти. І от на 2012 рік вдалося розпочати розкопки за підтримки журналу «National Geographic», Британської наукової ради. Тобто на гроші британських платників податків. Нас підтримали волонтери з України, студенти Кіровоградського університету. На цих розкопках працювали студенти та науковці з 9 країн світу.
За 8 тижнів ми розкрили цю споруду. Те, що ми знайшли – це залишки споруди. Самої споруди ми не розкопали, а тільки те, що від неї залишилася. Оскільки споруда була спалена її власниками. Вражають розміри, бо частина цієї споруди, 20×40 метрів, мала два поверхи. Що нас вразило в цій споруді – жодної печі, жодного опалювального приладу. У давні часи опалювання – це піч або така собі вимазка під вогнище. За винятком, на другому поверсі у куточку ми знайшли одне невеличке вогнище діаметром трохи більше метра. Тобто якась кімнатка там була, яка опалювалася.
Збудувати таку величезну споруду, яка б не опалювалася означає те, що в ній неможливо жити взимку. Кажуть, що в трипільські часи було тепліше, але ж не настільки, щоб взимку не опалювати приміщення. Ще одне цікаве – небагато було знахідок. Ми звикли, що трипільські житла завалені посудом, статуетками. Тут на всю величезну споруду – лише 9 уламків статуеток. Посудин теж небагато.
Це були такі люди, як ми з вами. Власне, історія Трипільської культури починається ще за тисячу років до будівництва цього храму. Можливо, колись на цьому місці був ліс. Ну звідкись взяли же колоди, з яких побудували цей храм. Ми порахували, що пішло десь 600 кубів лісу, тільки щоб звести цей каркас і зробити перекриття.
Наші британські колеги – оптимісти. Вони кажуть, що в цьому поселенні жило десь 15 000 людей. Я думаю, їх було близько 10 000. Знайдений нами храм оборонних функцій не мав. Тому що поселення було оточене гостроколом висотою близько 2-х метрів. Уявіть собі паркан довжиною 4 кілометри з колод. Якщо кожна з колод була хоча б 20 см. у діаметрі – 20 000 стовпів народ зробив, щоб оборониться від зовнішніх загроз», – розповів археолог Михайло Відейко.
Ведуть програму Анастасія Багаліка і Кирило Лукеренко.