facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Воєнні дії в Україні не виправдовують затримку реформ, — Деніел Келінґерт

Виконавчий віце-президент Freedom House з нагоди відкриття офісу в Україні вважає, що українцям варто максимально тиснути на владу

Воєнні дії в Україні не виправдовують затримку реформ, — Деніел Келінґерт
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Перекладає Зорян Кісь

Ірина Славінська: Розкажіть, чим займатиметься новий офіс Freedom House в Україні?

Деніел Келінґерт: Freedom House вже багато років співпрацює з українським громадянським суспільством, підтримуючи його, і офіс відкрито, щоб розширити нашу роботу в Україні. Головними її векторами стануть протидія безкарності на ті злочини, які ми бачимо, і протидія корупції. Також це підтримка незалежних медіа, які є одним з головних рушіїв реформ у країні.

Ірина Славінська: Нещодавно були представлені результати міжнародної доповіді «Країни перехідного періоду». Яке місце України в цій доповіді?

Деніел Келінґерт: Це щорічна доповідь Freedom House, яка вивчає рівень демократичного управління в пострадянських країнах. За останній рік ми побачили прогрес в Україні. Це стосується громадянського суспільства і медіа. В порівнянні зі східними сусідами, в Україні дуже розвинуте громадянське суспільство. Воно більш розвинуте, ніж суспільство балканських країн, які є вже кандидатами на членство в ЄС, і практично відповідає рівню центральноєвропейських країн. Але ситуація з державними інституціями — абсолютно інша. Судова система в такому ж поганому стані, як і у всіх пострадянських країнах. Рівень корупції в Україні практично сягає рівню корупції її східних сусідів.

Ірина Славінська: Як вимірюється рівень громадянського суспільства?

Деніел Келінґерт: Ми використовуємо усталену методологію й однаковий набір індикаторів для всіх пострадянських країн. Цими індикаторами вимірюються як законодавство, так і практика, яка дозволяє громадянам створювати різні організації і реалізувати свої права. Також вивчається участь громадян в прийнятті рішень і можливості висловлювати свою позицію.

Ірина Славінська: Є думка, що в Україні є громадянське суспільство, є волонтери, різноманітні активісти і окремо держава. І в погляді суспільної публічної думки вони виглядають так, ніби йдуть різними напрями. Чи поділяєте ви цей погляд?

Деніел Келінґерт: Я не є експертом з українських питань. Під час свого візиту я побачив реальні приклади, як громадянське суспільство і держава співпрацюють. Я спілкувався з обома представниками, які разом працюють над розробкою національної стратегії щодо захисту прав людини.

Ірина Славінська: В цьому контексті цікаво виглядає заголовок вашої статті «Революція без змін?». Чи не занадто суворе це запитання?

Деніел Келінґерт: Ні, я так не бачу. Але більша частина реальних реформ ще не відбулася. Необхідно зараз прийняття ряд законодавчих змін, щоб розблокувати реформу судової системи. Зробити так, щоб судді були більш професійними і менш корумпованими. Думаю, що це один з прикладів тих реформ, що приймалися лише на папері, а не на практиці.

Ірина Славінська: Що говорить про це досвід таких великих інституцій, як Freedom House? Як можна примусити владу діяти?

Деніел Келінґерт: Наведу приклад Румунії. Там відбулися 3 ключові зміни. Перша — це прозорість і доступ до інформації з боку журналістів і громадських активістів. Другий елемент — те, що громадяни використовували цю інформацію, вимагаючи справедливості. Третій елемент — сильні світу цього в Румунії були реально заарештовані і переслідувалися за законом в рамках розслідування.

Ірина Славінська: Для України ця ремарка дуже важлива. У нас довго тривають розслідування і суди стосовно справ, що відбувалися під час Революції Гідності. Тут також постає питання часу і я згадую цитату з вашої статті «часу стає все менше». На скільки мало часу?

Деніел Келінґерт: В мене немає магічної кулі (посміхається, — прим.ред.), я не знаю. Але люди мобілізувалися й багато чим пожертвували на Євромайдані заради цих змін. Якщо не буде реформ, люди дуже розчаруються.

Ірина Славінська: Які є виклики в дотриманні прав людини в Україні?

Деніел Келінґерт: Скажу лише про основні. Якщо ми говоримо про свободу вираження думки, свободу преси, то ситуація в основному позитивна. Але якщо ми говоримо про ЗМІ, то тут ще потрібна реформа суспільного мовлення і зниження впливу олігархів на ЗМІ. Є ціла низка проблем, пов’язана з правами внутрішньо переміщених осіб. Знаю, що створене окреме Міністерство, яке своїм завданням бачить формулювання цілісної політики в цьому питанні. Потрібно спостерігати, як відбуваються ці реформи.

Стосовно ЛГБТ-спільноти — тут ми маємо багато непорозуміння. Freedom House не вимагає окремих прав для якоїсь певної групи, ми вимагаємо однакові права для всіх. Не думаю, що це якісь особливі вимоги.

Ірина Славінська: Як ситуація війни впливає на стан корупції, на роботу державних інституцій?

Деніел Келінґерт: Загалом така ситуація робить реформи складнішими. Думаю, це були свідомі наміри Путіна, коли він починав свою агресію. Але водночас ця ситуація війни, в якій опинилася Україна, не може бути виправданням для затримки реформ. Успішні реформи можуть спонукати людей Донбасу повертатися до України. І я сподіваюся, що це спонукатиме, принаймні, частину росіян поставити питання: «Чому ми не маємо такі зміни в країні теж?».

Поділитися

Може бути цікаво

Вступ у НАТО в обмін на території: як виник план та загроза Україні

Вступ у НАТО в обмін на території: як виник план та загроза Україні

НАТО готується до можливої наземної війни з РФ — політолог

НАТО готується до можливої наземної війни з РФ — політолог