Андрій Куликов: Як на українцях у Лондоні позначається рішення Великобританії про вихід з Євросоюзу?
Марина Пезенті: Я живу в Великобританії 18 років. В українців, які там живуть подвійна ідентичність. Але на світанку того дня, коли відбувся Brexit я вперше відчула себе британкою, відчула, що мене це неймовірно хвилює, як було з Майданом.
Андрій Куликов: А що вас до цього спонукало? Один мій знайомий поляк, який вже давно живе там і має британський паспорт, розповідав, що був вражений тим, що його колеги університетські професори після Brexit раптом стали ставитися до нього, як до чужинця.
Марина Пезенті: Багато вихідців зі Східної Європи поділяють ці відчуття. Риторика правих під час кампанії легітимізувала ворожість по відношенню до мігрантів. Особливо ненависть чомусь загострилася на поляках.
Для мене це також було великим сюрпризом. Я раптом з’ясувала, що довкола є купа людей, яких я знала багато років, які проголосували за вихід з ЄС. Для мене це було особистим шоком. Причини у всіх були різні.
Тетяна Трощинська: Які?
Марина Пезенті: Тут цілий набір факторів. Це, безперечно, і кампанія в ЗМІ, основним лозунгом якої було популістське «ми маємо встати з колін», майже як калька з російської пропаганди. Було дуже багато освічених людей, які піддалися на це. Це свідчить про нерозуміння суспільством того, що означає для Британії членство в ЄС і нездатність журналістів це пояснити. Також був фактор, який зараз має місце і в кампанії Трампа. Це повне презирство до істеблішменту.
Андрій Куликов: Як поводилася ВВС? Під час війни Іраку ВВС звинувачували у недостатньо проурядовій позиції.
Марина Пезенті: Журналісти ВВС стали заручником журналістського принципу подавати дві точки зору. На шальки терезів ставилися логічні і раціональні аргументи від табору, який відстоював членство в ЄС і, на противагу їм, абсолютно безглузді, а часто брехливі і фейкові від тих, хто був за вихід. Наприклад аргумент про те, що 350 мільйонів фунтів, які Британія щороку платить в бюджет ЄС після виходу буде спрямовано в систему охорони здоров’я. Це був головний аргумент правих. І виявилося, що це повна брехня. Журналістам ВВС не вистачало критичного погляду, щоб піддати сумніву твердження прихильників Brexit.
Тетяна Трощинська: Але і всередині британського суспільства можуть бути проблеми з огляду на те, що лозунги правих про вставання з колін спрацювали. Тобто є таки відчуття, що країна втрачає частину свого суверенітеті?
Марина Пезенті: Такі лозунги були політичною аджендою крайніх правих. Вони завжди не любили ЄС. Але електорат у них мінімальний і місць в парламенті дуже-дуже мало. Але коли почалася кампанія все перевернулося. Я була вражена. Для мене ця кампанія була штучною.
Тетяна Трощинська: Чому не критичні виявилися споживачі цих лозунгів?
Марина Пезенті: Тут є велика роль соціальних ЗМІ. Багато хто не читає загальнонаціональних газет. Вони перебувають в інформаційному вакуумі, максимум – коментарі від друзів у соціальних мережах. Другий фактор – вплив таблоїдів, жовтої преси. А вони були всі за Brexit. А політики, які виступали за збереження членства, були не ефективними і їм не вистачало креативного підходу.
Андрій Куликов: Яка репутація у нової прем’єрки Тарези Мей?
Марина Пезенті: Я думаю, що Brexit стане величезним випробовуванням для Терези Мей. Вона політик з жорсткою репутацією. Вона була міністеркою внутрішніх справ і має славу жорсткого переговорника. До речі, вона виступала за збереження членства Британії в ЄС.
Британії доведеться провести величезний обсяг переговорів по Brexit. Це процес, який триватиме дуже довго і має величезний перелік питань, які потрібно буде врегулювати. Впродовж років Британія витрачатиме колосальний ресурс державного апарату на переговорний процес по Brexit замість того, щоб витрачати його на щось інше.
Андрій Куликов: Як те, що відбулося вплине на українців в Британії, як бідних, так і багатих? Якщо зміниться роль Лондону як фінансового центру і стане складніше там відмивати гроші?
Марина Пезенті: Лобі політиків, лояльних до відмивання у Лондоні коштів політиків з країн авторитарних режимів зміцнилося з перемогою Brexit. Ті поправки, які були прийняті минулого року, щоб ужорсточити процес придбання іноземними політиками нерухомості, тепер загальмують. А, оскільки роль Британії в ЄС тепер ослаблена і її слово не є вирішальним, у неї може не виявитися сил, щоб протистояти процесу притоку брудних грошей.
Тетяна Трощинська: Чи дійсно є у певної частини громадян пост Brexit синдром?
Марина Пезенті: Дійсно такі повідомлення з’являються. Вже є перші наслідки: знецінився британський фунт, завмерла інвестиційна діяльність, пішли вниз ціни на нерухомість. Процес виходу триватиме роками і позначиться на економіці. Я думаю, що скоро ми побачимо підтвердження зміни суспільних настроїв щодо Brexit в соціологічних дослідженнях.