Вимога ЄС скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка – шантаж, - Остап Єднак

Парламентар Остап Єднак пояснює, чому  є важливим мораторій на експорт необробленої деревини і як новий Закон про деревину може виправити ситуацію із взятими Україною зобовязаннями щодо вільної торговлі з ЄС.

Любомир Ференс: Чому потрібен мораторій на ліс-кругляк?

Остап Єднак: На всі породи деревини, крім сосни, мораторій уже діє рік. А із першого січня 2017 року порода «сосна» у круглому необробленому вигляді буде заборонена для вивозу із України на 10 років. Це був перший закон, який я ініціював як співавтор разом із Миколою Томенко та Дмитром Добродомовим.

Ще до Майдану я працював у деревообробній сфері, і прекрасно знаю, як процвітала корупція і, на жаль, все ще процвітає при експорті необробленої деревини. Тому я розумію і бачив із якими труднощами українські деревообробні підприємства отримують сировину. Бо, в першу чергу, деревина потрапляє на експорт через хабар. По залишковому принципу виставляється деревина в Україні на аукціони, за яку уже повинні битися українські підприємства. Я вважаю, що це негативно впливає на незаконну вирубку, тому що український деревообробник не може у законний спосіб закупити собі достатню кількість сировини. Цей дефіцит на внутрішньому ринку сприяв зловживанню. Тому, ми впевнені, що тим мораторієм дали поштовх до розвитку деревообробки в Україні і мінімізували тиск на незаконні рубки в Україні.

Лариса Денисенко: Чи було важко у липні 2015 року лобіювати законопроект про мораторій, щоб він став законом? Які були аргументи у тих, хто підтримував і противився?

Остап Єднак: Я тоді не бачив жодного спротиву, тому що всі фракції підтримали дану ініціативу. Бо на той момент це видавалося абсолютно логічним. Закон підтримали у першому і другому читанні, а потім він впродовж чотирьох чи п’яти місяців лежав у Президента України, тому що він не хотів його підписувати.

Лариса Денисенко: Тут включалися чиїсь інтереси? Бо 4 місяці – це перебільшення терміну, відповідно до якого президент мав би визначитися.

Остап Єднак: Президент дуже часто порушує Конституцію, не підписуючи закон у 15-денний термін. Але я думаю, що тут зіграв технічний момент. Закон справді суперечить Угоді про вільну торгівлю із Євросоюзом. І, мабуть, Адміністрація Президента у формальний спосіб не давала поштовх даному закону. Я не думаю, що там були зловживання чи корупційні чинники. Але під тиском суспільства і деревообробних асоціацій президент його все-таки підписав.

Любомир Ференс: 24 листопада відбувся саміт ЄС-Україна, де центральною темою був «безвіз» для всіх українців, але на противагу цьому очільник Європарламенту підносить тему лісу-кругляка. Чому європейці так зацікавлені у цьому пункті?

Остап Єднак: Ця історія триває уже рік. Просто очільник Європарламенту заявив про це у кінці листопаду. Коли мораторій почав діяти, Євросоюз справді почав вимагати від Уряду скасування. І насправді Уряд рік водив Єврокомісію за ніс, обіцяючи, що ми скасуємо. Але в українському парламенті немає більшості, щоб скасувати цей мораторій. Уряд весною подавав законопроект, який мав би скасувати мораторій, і забезпечити дворівневий аукціон. Відповідно до якого спочатку мала виставлятись сировина для українських деревообробників, а потім на експорт по залишковому принципу. Але змінився уряд і більше законодавчих ініціатив не було.

Мабуть, Європарламент і Єврокомісія просто втомилися від таких непослідовних дій Уряду. Бо, з одного боку, Уряд обіцяє, що скасує мораторій. З іншого боку, не пропонує у парламенті нормальних механізмів регулювання ринку деревини.

Любоми Ференс: Як правильно врегулювати цю ситуацію, щоб і Європа була задоволена, і Україна не була у мінусі?

Остап Єднак: І суспільство, і парламент, і деревообробні асоціації якимось чином по-іншому подивилися б на цю проблему, якби Уряд запропонував нормальний закон про функціонування ринку деревини, де були б прописані зрозумілі і прозорі механізми продажу деревини та убезпечено від незаконної рубки деревини, наприклад, з допомогою електронного обігу.  Натомість Уряд нічого не пропонує, а хоче просто скасувати мораторій, щоб деревина знову безконтрольно ішла на експорт.

Лариса Денисенко: Якщо врахувати те, що президент публічно пообіцяв, що ця ситуація буде змінюватися, які можуть бути дії?  Яка може бути процедура, якщо цей процес запуститься?

Остап Єднак:  Якщо президент таке пообіцяв, то я думаю, що хтось йому подав неправдиву інформацію щодо того, що закон уже готовий. Петро Олексійович є суб’єктом законодавчої ініціативи, він може внести Закон про ринок деревини, але його ще потрібно написати і узгодити із усіма сторонами. Тепер слово за президентом. Якщо він обіцяв Європарламенту, нехай тепер пропонує українському парламенту нормальний варіант вирішення проблеми.

Лариса Денисенко: Навіть у сирому вигляді законопроект про сировину немає?

Остап Єднак:  Є чутки, що урядом розроблений механізм ліцензування експорту, чи ще щось. Але я не чув, щоб нормальний законодавчий продукт розроблявся на базі Міністерства економіки.

Любомир Ференс: Ліс на Західній Україні – це однин із видів бізнесу для населення.  Нелегально, чи легально вони його продають закордон і отримують за це гроші. І західноєвропейські та східноєвропейські країни зацікавлені у цьому. Вам не видається, що заява президента Єврокомісії про 600 млн. євро, яка прозвучала 24 листопада, це наче коли голодній людині пропонують продати нирку?

Остап Єднак:  Питання гроші або мораторій стоїть уже давно. Це не новина, просто зараз, коли прозвучало із найвищих трибун Європарламенту, то це актуалізувалося. Нас шантажують допомогою в обмін на скасування мораторію уже дуже-дуже давно. І уряд іде на поступки, але, знаючи про відсутність голосів у парламенті, туди не ідуть. Мені теж дуже дивна ситуація із Європейським Союзом, бо увесь кругляк, який іде від наших держлісгоспів – усе це корупція.  Не може звичайна європейська фірма прийти до лісгоспів і просити 10 вагонів сосни. Бо його відправлять у Київ, де дадуть рахунок, на який потрібно сплатити 10 євро за кубометр. Так працює цей ринок в Україні, на жаль.

Любомир Ференс: Як щодо фотографій ешелонів лісу, які їдуть на Захід? Мої друзі, які відслідковують це, кажуть, що ті ешелони нелегальні. І мораторій не допомагає.

Остап Єднак:  Можливо, ті ешелони, це сосна, яку ще до першого січня можна вивозити. Але коли ми говоримо про лісове господарство і лісозаготівлю, то близько 80% деревини заготовлюється підприємствами, які у підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів України. Там, на жаль, за останні два роки не зроблені великі системні реформ, аби домогтися, щоб вся інформація про лісозаготівлю була доступна в Інтернеті.

Любомир Ференс: У нас на зв’язку Ігор Лавриненко, експерт Офісу ефективного регулювання. Ми говоримо про те, що Жан Клод Юнкер під час саміту Україна-ЄС висунув вимогу до українського президента, що допомога у 600 млн. євро може бути не надана, якщо не буде знятий мораторій на експорт лісу-кругляка. Народний депутат Остап Єднак називає це прямим шантажем зі сторони президента Єврокомісії, бо це рішення експортувати чи ні, має бути зарезервовано народом України. Ваша думка.

Ігор Лавриненко: Я із цим згоден. Але єдина можливість це реалізувати – відмовитися від Угоди про Асоціацію.

Лариса Денисенко: Чи не можна вирішити цю проблему іншим шляхом, наприклад, ухваленням іншого закону, котрий би загалом регулював усі питання, пов’язані із деревиною?

Ігор Лавриненко: Можна. Останні два роки у депутатів були усі шанси це зробити. Ніхто не вніс законопроект.

Лариса Денисенко: Але у нас суб’єкти законодавчої ініціативи – не тільки народні депутати.

Ігор Лавриненко: Відповідний законопроект вносився під час уряду Яценюка, але він був відкликаний після відставки. Урядом Гройсмана відповідний законопроект готується. Наскільки я розумію, коли він буде із усіма сторонами погоджений, то буде внесений.

Любомир Ференс: Ви говорите, що якщо ми не хочемо прийняти Закон про зняття мораторію, то нам тоді краще відмовитися від Асоціації із Європейським Союзом.

Ігор Лавриненко: Тут не питання не у тому, що краще, чи ні. Ми взяли на себе певні зобов’язання, одне із яких – це встановлення зони вільної торгівлі. А це передбачає, що ми можемо продавати все, що хочемо, а європейці можуть купувати у нас все, що хочуть. Тобто, мораторій на будь-що – це порушення Угоди про вільну торгівлю.