facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Вже місяць справа беркутівців відкладається, бо ті періодично хворіють, - адвокат постраждалих під час Майдану

На телефонному зв’язку із Шевченківського районного суду Олександр Башук, адвокат потерпілих 30 листопада та «в’язнів грушевського»

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Тетяна Трощинська: Чи перебуваєте ви там і чи є ще там родичі?

Олександр Башук:  Уже понад дві доби тут перебувають потерпілі у справ 30 листопада, тобто перші, кого було побито на Майдані. Вони вимагають дуже простого: зустрічі із президентом як єдиного, хто залишився, до кого можна звернутися. Він є гарант Конституції, зокрема у частині права на справедливе правосуддя у розумні строки. Оскільки уже три роки триває суд, і три роки уже іде знущання. Станом на зараз дві справи слухаються окремо: беркут і Попов. Хоча, це одна подія, коли Попов організував стан, за якого беркут зміг побити цих людей у ніч із 29-го на 30-те листопада.

Наприклад, справу по Попову призначають раз на місць, і  тільки на дві години. При 80-ти потерпілих та великій кількості свідків по найскромнішим припущенням це буде 20 років слухатися дана справа. Тобто, вона ніколи не закінчиться.

По беркутах навіть гірша ситуація. Вже місяць справа відкладається, тому що періодично хворіють, або беркута, або їхні захисники, або суддя Мелішак, яка у свій час засуджувала майданівців. Тоді вона судила майданівців, а тепер судять тих, хто влаштовував терор проти них. Відповідно, прости цього протестують потерпілі. Вони залишилися в суді для того, щоб забезпечити виконання таких вимог: зустріч із Президентом, відставка Генерального прокурора і пришвидшення розгляду справ у суді.

Поділитися

Може бути цікаво

Чи можливо відновити зруйновані Росією екосистеми України

Чи можливо відновити зруйновані Росією екосистеми України

«Травма може стати ресурсом»: як війна трансформує культурну ідентичність

«Травма може стати ресурсом»: як війна трансформує культурну ідентичність

«Конкурс мов у Парижі» у 1934 році — міф, легенда чи містифікація

«Конкурс мов у Парижі» у 1934 році — міф, легенда чи містифікація

Культура — частина національної безпеки, і ми бачимо це під час нашої роботи, — Тетяна Олійник про збереження спадщини й ідентичності

Культура — частина національної безпеки, і ми бачимо це під час нашої роботи, — Тетяна Олійник про збереження спадщини й ідентичності