Я хочу, щоб після вистави люди прийшли додому і зайнялися сексом – режисер «Тойбеле та її демон»

Говорили з режисером вистави Ігорем Білицею.

Валентина Троян: Розкажіть передісторію цієї вистави.

Ігор Білиця: Це єврейська п’єса «Тойбеле та її демон», ми зробили з неї виставу.
Я знав цю виставу, але мене відштовхувало, що там є демони, гірка жіноча доля, страждання — цього не хочеться бачити в театрі. Вчитавшись дуже добре в трагічний гумор, починаєш заглиблюватись і розумієш, що ця тема найкраще підходить до 3 хвилі фемінізму. У центрі подій — дуже розумна жінка, яка не може проявити це через патріархальне середовище. Вона затискає себе психічно і це призводить до трагічних речей в її житті.

Мені здається, що немає противників фемінізму — є ті, хто неправильно це сприймає. Є патріотизм, а є націоналізм. Фемінізм теж проявляється через різні речі: є просто відстоювання прав жінок і якісь речі, які заходять за межі моралі, адекватності і розуміння.

Ця вистава про оточення, де на місці жінки міг би бути чоловік. Але там жінка, яка через своє оточення має поводитися так, а не інакше. Для мене це найгірше, коли людина має підлаштовуватись під оточення.

Валентина Троян: Якої реакції ви хочете від глядачів після перегляди вистави?

Ігор Білиця: Я хочу, щоб після вистави люди прийшли додому і зайнялися сексом зі своїм партнером. Ось такої реакції я хочу. Зараз я повертаюсь до п’єси кожного дня, не даю собі відпочивати чи байдикувати.