«Я не реєстрував би законопроект про геноцид, якби не дії поляків», – Мусій

Сергій Стуканов: Суто формально може йтися про геноцид, якщо йдеться про 32-річний період?

Олег Мусій: Йдеться саме про геноцид. Адже це було системною політикою польської держави весь цей період. По суті в 1921 році Польща зрадила договору підписаному за рік до того з УНР і уклала мир з Радянським Союзом.

Сергій Стуканов: Який стосунок ці угоди мають до геноциду? Це інкорпорація українських земель до польської держави.

Олег Мусій: Безумовно. Але польська держава гарантувала українцям автономію. А замість того ми отримали 1930 року концентраційні табори, куди переселяли українців, які жили на території Польщі.

Любомир Ференс: Якби польський сейм не ухвалив рішення про визнання волинських подій геноцидом, ви б реєстрували таку постанову чи ні?

Олег Мусій: Ні. Я є прихильником угод. А раніше президенти вже домовлялися, що ми перегортаємо ці сторінки і віддаємо їх історикам, тому що політик не мають права втручатися в те, що було багато років тому.

Натомість польський сейм порушив цю домовленість. І ми не можемо залишити це без реакції, тому що є рівноправною державою світу, такою самою, як і Польща. Маю надію, що польський сейм поставиться з розумінням до цього.

Любомир Ференс: Тобто зі сторони України це вже банальне політиканство?

Олег Мусій: Ні. Польські політики, на жаль, втрутилися в історію. Було звернення близько тридцяти депутатів, де ми просили польський сейм не приймати такого політичного рішення.

Я не сповідую той принцип, що коли вдарять по правій щоці, треба підставити ліву. В сучасній геополітиці це не можливе жодним чином. Ми маємо бути сильною державою, щоб у майбутньому у Польщі не виникло до нас територіальних претензій.