«Я писала книжку для того, аби діти зрозуміли, наскільки важлива демократія», — Зірка Мензатюк
Як і чим жили підлітки напередодні розпаду радянської імперії? Що спільного у них із сучасними підлітками? І чому теперішнім молодим людям важливо знати про життя в тоталітарній системі?
Про це в ефірі «Громадської хвилі» міркує письменниця, авторка книжки «Як я руйнувала імперію» Зірка Мензатюк. Книжка отримала дуже різну критику як в Україні, так, до речі, і в Росії. Також письменниця говорить про проблеми цього жанру в Україні: «Література для підлітків – найменш заповнена ніша».
Василь Шандро: В Росії вашу книгу назвали жахливою. Наскільки важливо для українського автора, коли в цій ворожій нам країні з’являються подібні відгуки? Як ви на них реагуєте?
Зірка Мензатюк: Моя книга піднімає дуже важливі і актуальні на сьогоднішній день речі, які в Росії сприймаються негативно і агресивно. Адже Україна відчалила від Росії і попливла в бік Європи, а декому сприйняти це виявилось дуже боляче. Тому, негативні коментарі стосовно моєї книги мене не засмучують, навпаки, я сприймаю їх, як комплімент.
Василь Шандро: Про що йдеться в цій книзі?
Зірка Мензатюк: Книга розповідає про період 1988-89 років. Про реалії того часу: черги, туризм за «шмотками», про страх говорити правду, про те, як не можна було вільно зайти в церкву тощо. Герої книги підлітки, які тільки вступають в життя і вже замислюються на тим, яким вони його хочуть бачити, а яким воно є насправді. І як, далі, в 1989 році різні люди сходяться в єдиному пориві, що, власне, і привів до розпаду Радянського Союзу.
Василь Шандро: Ваша книга присвячена підліткам. А чи багато книжок в сучасній українській літературі написано для підлітків?
Зірка Мензатюк: Нажаль, це найменш заповнена ніша. З одного боку, підлітки читають дорослу класичну літературу, але з іншого, підлітки це специфічна категорія людей, які тільки вчаться давати раду серйозним складнощам, першим розчаруванням та втратам. Тому має бути література, в якій ці діти зможуть знайти відповіді на ті болючі питання, з якими вони стикаються.
Наталя Соколенко: Чи ви вже бралися до оповіді для підлітків про події, які відбуваються зараз?
Зірка Мензатюк: Мені здається, що має минути якийсь час. Наприклад, книга «Як я руйнувала імперію» вийшла через двадцять років після описаних в ній подій. Особисто мені потрібно подивитися звіддалі на події та добре проаналізувати їх.
Василь Шандро: Для чого сучасним підліткам знати про ті реалії? Чи ви вбачаєте якусь загрозу в тім, що теперішні підлітки можуть бути також уражені цією «совковою» свідомістю?
Зірка Мензатюк: По-перше, історію потрібно знати. Необхідно берегти волю, яку ми маємо, І боротися, щоб не повернулися ті часи, які описані в моїй книзі. Адже ті події, що відбуваються зараз на сході і спровоковані тією «совковою» свідомістю.
Василь Шандро: Свого часу була певна дискусія серед українських літераторів про те, чи повинні герої в книгах для дітей носити рушниці, стріляти, ходити з шаблями тощо. Яке ваше ставлення до цього в зв’язку з останніми подіями?
Зірка Мензатюк: Питання в тому, як про це говорити. Розповідати про жорстокість та вбивства, звичайно, ні в якому разі не допустимо, але виховувати дітей патріотами, які мають захищати свою вітчизну, ми повинні. Ми маємо згадувати героїв, які жили колись, та говорити про тих, які живуть зараз. Важливо подати інформацію правильно.
Василь Шандро: Чим принципово відрізняються підлітки 2015 року від підлітків кінця 80-х років?
Зірка Мензатюк: Сучасні підлітки вільні, сміливі, в чомусь прагматичніші. Наприкінці 80-х років підлітки жили в дещо деформованому світі, який накладав на них відповідний важкий тягар.